Відповідь:Плюшевий ведмедик, лисиця, сова, черепаха, акула: моделі поведінки в конфліктних ситуаціях
Ідеальний безконфліктний стан, коли люди працюють і взаємодіють в повній гармонії з самими собою і оточуючими – це недосяжна утопія. Тому більшість зусиль щодо повного усунення конфліктів виявляються марними.
Традиційно психологічна література робила акцент на «вирішення» конфлікту, підкреслюючи, що його можна і необхідно вирішити: досягти ідеального безконфліктного стану, коли люди працюють і взаємодіють в повній гармонії з самими собою і оточуючими. Однак повсякденна практика показала, що:
– більшість зусиль щодо повного усунення конфліктів виявляються марними;
– конфлікти, крім негативної функції, здатні мати і позитивний ефект.
У своєму аналізі конфліктів в системі міжособистісних відносин Кеннет Томас (Kenneth W. Thomas) припустив, що необхідно перенести акцент з усунення конфліктів на контроль або управління ними. Вперше в соціальній психології було поставлено питання про неоднозначне ставлення до особистісних конфліктів і було показано, що одне із завдань управління – навчитися керувати всіма фазами конфлікту.
К. Томас виділив наступні п’ять в врегулювання конфліктів:
Плюси і мінуси даної стратегії: якщо предмет спору не так вже важливий, а важливіше зберегти добрі взаємини з іншою людиною, то поступитися, дати йому таким чином самоствердитися може бути найкращим варіантом поведінки. Але якщо конфлікт стосується важливих питань, які зачіпають почуття учасників спору, то таку стратегію не можна назвати продуктивною. Її результатом будуть негативні емоції сторони, що поступилася (злість, образа, розчарування та ін.), а в довгостроковій перспективі втрата довіри, поваги і взаєморозуміння між учасниками.
Для наочності цієї стратегії поведінки в конфлікті дано умовну назву м’якої іграшки, яка без жодних зусиль з нашого боку дає нам відчуття тепла і м’якості. Стратегія залагодження в конфлікті спрямована на максимум у взаєминах і мінімум в досягненні особистих переваг. Основний принцип поведінки: «Все, що Ви хочете – тільки давайте жити дружно». Це установка на доброзичливість за рахунок власних втрат, так звана «гра в хованки», але, звичайно, до певної межі, оскільки інстинкт самозбереження сильно розвинений у всіх людей. Часто такої стратегії дотримуються альтруїсти, іноді зовні, а іноді за переконанням. Тут важливе співвідношення сил супротивників. Якщо співвідношення сил не на його користь і подальша боротьба не має сенсу, то відбувається переорієнтація на установку, девіз якої: «Здаюсь на милість переможця». Стратегія залагодження може бути розумним кроком, якщо конфронтація з приводу незначних розбіжностей може вносити надмірний стрес у взаємини на даному етапі або в тому випадку, якщо інша сторона не готова до діалогу. Бувають і такі випадки, коли потрібно зберегти добрі стосунки. Конфлікти іноді самі дозволяються тільки за рахунок того, що ми продовжуємо підтримувати дружні стосунки. У разі ж серйозного конфлікту стратегія поведінки «Плюшевого ведмедика» призводить до того, що не будуть зачіпатися головні спірні питання і конфлікт залишається невирішеним.
Тактичні дії «Плюшевого Ведмедика»:
– Постійне підкорення вимогам противника, тобто максимальні поступки;
– Постійна демонстрація непретендування на перемогу або серйозний опір;
– Потурання противнику, лестить.
Якості особистості:
– Безхребетність – відсутність власної думки в складних ситуаціях;
– Бажання всім догодити, нікого не образити, щоб не було суперечок і зіткнень;
– Йде на поводу у лідерів неформальних груп, його поведінкою часто маніпулюють;
– Переважає тенденція відволікатися при участі в бесіді.
Компроміс («лисиця»):
Ключові тези:
у сторін однаково переконливі аргументи;
необхідний час для врегулювання складних проблем;
потрібно прийняти термінове рішення при дефіциті часу;
співпраця та директивне наполягання на власній точці зору не приводять до успіху;
обидві сторони мають однакову владу і мають взаємовиключні інтереси;
вас може влаштувати тимчасове рішення;
задоволення вашого бажання має для вас не надто велике значення, і ви можете дещо змінити поставлену на початку мету;
компроміс дозволить зберегти взаємовідносини, і ви віддаєте перевагу, тому щоб хоч щось отримати, ніж все втратити.
Компроміс – це часткове задоволення інтересів обох сторін конфлікту.
Тактичні дії «Лисиці»:
– Торгується, любить людей, які вміють торгуватися;
– Використовує обман, лестощі для підкреслення не надто виразних якостей у противника;
– Орієнтована на рівність у розподілі, діє за принципом: «Всім братам – порівну».
Якості особистості:
– Гранична обережність в оцінці, критиці, звинуваченнях у поєднанні з відкритістю. Такі якості є, безсумнівно, елементом високої культури особистості;
– Насторожене ставлення до критичних оцінок інших людей;
– Очікування м’яких формулювань, красивих слів;
– Бажання переконати людей не висловлювати свої думки занадто різко і відкрито.
В3: 1- д
2-д
3-в
4- б
5-а
С1:
1. Участниками театральных представлений были только мужчины.
2. Представления проходили в дневное время.
3. Театральные представления устраивались не ежедневно, а лишь несколько раз в году.
4. В первом ряду сидели почётные гости: жрецы, стратеги, победители Олимпиад.
5. Места в первом ряду были бесплатными.
6. Актёры выступали в масках, поэтому душевных переживаний на их лице зрители увидеть не могли.
7. Здание театра не имело крыши.
ВРОДЕ НАШЛА ВСЕ ОШИБКИ
Объяснение:
Це перше
Міжнародні відносини реалізуються через низку форм, кожна з яких хньої реалізації, що визначається кількісним складом учасників тих чи інших інтеракцій. Кількісне означення учасників щодо форм міжнародних відносин має значно глибший зміст, ніж на перший погляд видається, оскільки залежно від цього змінюються характер і особливості відносин. Що більше учасників міжнародних відносин бере участь у конкретних інтеракціях, тим вони складніші, позаяк вимагають складніших механізмів реалізації.
З форм міжнародних відносин виділяють політико-правові, дипломатичні, протокольні, організаційні, торгово-економічні, фінансові, кооперативні, інформаційні, військово-стратегічні (союзи, блоки, об’єднання). Особлива роль належить соціальним формам міжнародних відносин:
1. Міжнародні контакти, починаючи з найпростіших міжнародних зв’язків суб’єктів для задоволення їхніх соціальних потреб ― наукові конференції, симпозіуми, гастролі театрів, окремих акторів, виступи письменників, музикантів, співаків тощо;
2. Міжнародна дія ― сукупність актів одного суб’єкта заради зміни або підтримки поглядів, волі, поведінки іншого міжнародного суб’єкта, тобто йдеться про мітинги і демонстрації біля іноземних посольств і представництв, про резолюції і петиції щодо іншої держави і т.д.;
3. Міжнародна взаємодія ― соціальний взаємозв’язок двох міжнародних суб’єктів, коли дії одного з них викликають відповідні дії іншого;
4. Міжнародна залежність ― форма зв’язку між суб’єктами міжнародних відносин, яка може бути об’єктивною залежністю як частини від цілого, і як результат навмисної дії одного міжнародного суб’єкта на інший шляхом застосування певних засобів і методів примусу та тиску.