У той час, як тривала запекла і майже безперервна війна з саксами, Карл, розмістивши у потрібних місцях прикордонні залоги, рушив з потужною збройною силою походом на Іспанію. Коли король перейшов Піренеї, при наближенні йому здавалися всі міста і замки. Потім військо й король поверталися додому цілими й неушкодженими, але в самих Піренейських горах вони зазнали деяких втрат через віроломство васконців. Річ у тім, що військо просувалося видовженим строєм, як на це дозволяло вузьке міжгір’я, а васконці, причаївшись на гірських вершинах, вкритих суцільними тінистими лісами (а саме такі місця зручні для засідки), напали згори на кінцеву частину обозу. Вояків, що замикали колону й захищали її від нападу ззаду, вони поскидали в ущелину і в бою повбивали всіх до одного. Пограбувавши обоз під покривом ночі, що насувалась, васконці чимдуж порозбігалися навсібіч. У цьому нападі васконцям до те, що вони були легко озброєні і добре знали місцевість, а важке спорядження і несприятливе місце бою поставили франків у гірше становище. З-поміж інших у тій битві полягли: королівський стольник Еґґігард, придворний граф Анзельм і правитель Бретонської мархії Груодланд. Цей наскок залишився безкарним, бо нападники зникли безслідно і невідомо було, де їх шукати.[
Объяснение:
ответ:
жил-был стул. у него были четыре деревянные ноги, деревянная спина и деревянное сиденье. он целиком был деревянный. но плотник, который его сколотил, был неумеха, и потому стул шатался как пьяный, стоило хотя бы притронуться к нему.
конечно, стул не хотел, чтобы его считали пьяницей, но ничего исправить не мог. и потому он страдал, а больше всего мучений он испытывал, когда кто-то на него садился. тогда стул начинал кряхтеть, скрипеть, стонать.
долго ли, коротко ли, но жизнь стула шла своим чередом. он попал в хорошую семью, где молодые муж и жена бережно относились к нему. тем более, что кроме него, стола и кровати, больше никакой мебели не имелось.