Однажды в столицу Византии, г. Константинополь, прибыли послы из Моравского славянского княжества и попросили прислать священников, знающих славянский язык, чтобы проводить богослужение для народа на понятном языке. В это время на славянском языке не было написано ни Священного Писания, ни книг для священников. Братья Кирилл и Мефодий хорошо знали славянский язык, их мать была славянка. И вот это важное дело поручают братьям, они отправляются в Моравию
Сначала они стали создавать славянскую грамоту, чтобы славяне могли общаться не только устно, но и письменно. Кирилл изобразил греческими буквами звуки, общие у славян греков. Каждый новый звук, неизвестный греческому языку, он описывал так, чтобы стиль не отличался от обозначения известных звуков. Он старался сделать новые буквы простыми и красивыми, чтобы людям хотелось их изучать. До сих пор азбука, составленная Кириллом и Мефодием, остается самой простой и удобной.
Кажуть, що найбільшого страху людина відчуває перед смертю. Але є категорія людей, яка боїться її. Для них головне в цьому житті відстояти свої ідеали та переконання. Вони готові чинити подвиги, забуваючи про небезпеку. Їх неможливо знечестити.
Згадайте Джордано Бруно, який загинув, але залишився вірним своїм ідеалам. Жанна д Арк, згоріла на багатті, але не зрадила своєї Батьківщини. А скільки безіменних подвигів чинять люди, йдучи на вірну загибель. Ми не знаємо імен усіх пожежників, які загинули, рятуючи з вогню безпорадних дітей, людей похилого віку. Вони могли б вибрати іншу професію, без ризику життя.
Саме ця категорія людей рухає наш світ уперед, до прогресу. Ідеалісти, що зневажають смерть, були на всі віки і будуть. Хоча багатьом обивателем такі люди і здаються дивними. Але що, поробиш, кожному своє. Хтось помирає зарано, але залишається героєм у пам'яті людей. А є пристосуванці, вони стає зрадниками і отримує натомість зневагу людей, і все життя живуть ізгоями