1)качество древесины определяется также и степенью устойчивости к сырости, влаге, воде, вредным микроорганизмам древесным червям.
2)виды древесины зависит от породы деревьев древесины деревьев отличается друг от друга твердостью, весом плотностью устойчивостью к различным воздействиям
3)Тест твёрдости Янка используется для оценки твёрдости древесины. Выражается в силе в фунтах, которую нужно приложить к металлическому шарику диаметром 0,444 дюйма (11,28 миллиметра), чтобы вдавить его в древесину на половину диаметра.
Объяснение:
за это мне кликни знаешь как я это долго искал
Отан туралы тақпақтар
1. Ерлігі бар даңқы бар,
Бірлігі бар халқым бар.
Отан үшін аянбай,
Ұрпағын мәңгі талпынар.
Отаным менің ардақты,
Қазағымның ордасы.
Ғасыр бойы жалғасқан күреспенен,
Азаттықтың арайлы таңы атты.
2. Кең жазық Отан мекенім,
Сен де өсіп көктедім
Сені қорғау парызым,
Мұны біліп өтемін.
3. Отаным – қазақ елім, алға ұмтылған,
Өз елімде кезім жоқ сағым сынған.
Шалқыған ел шоқтығын көрсем деймін,
Бәсекелес елу елдің қатарынан.
4. Ұлан байтақ жері бар,
Пайдалы қазба кені бар.
Тәуелсіз ел - Қазақстан
Көркіне көркі жарасқан.
Тәуелсіз азат елім,
Туып өскен- байтақ жерім.
Мәңгі жайнап тура бер
Қазақстаным менің!
5. Отаным менің Қазақстан
Мәңгілік сенімен мақтанам
Саяңда жүрсем әрдайым
Күлімдеп жүрем бақ табам.
Отаным менің Қазақстан
Қарызбын саған әрқашан
Азаматтық борышты
Өтеуге мәңгі талпынам.
Отаным менің Қазақстан
Атыңнан сенің айналам
Бас иіп саған өтемін
Жасай бер жаса Қазақстан.
6. Күн шуақты Қазақстан
Саған ғана үн қосқан.
Жүрегімнің дүрсілі
Төгіледі жыр дастан.
7. Туған жер - ата қоныс, атамекен,
Бауыры талай жанға болған мекен.
Әр ұлттың басын қосқан бір арнаға
Қазақ елі - ұлы ел, менің өлкем.
Жері кең, сахарадай неткен көркем,
Әлемде 9 санын тұрақ еткен.
Мұнайлы алтын, күміс, жер қойнауы
Мен осы өз өлкемді мақтан етем!
Відповідь:З усіх звершених Христом чудес більшість — масові зцілення. В Євангелії Господа зображено чудесним цілителем, оточеним хворими тілом і душею: біснуватими, прокаженими, сліпими, глухими і німими. Євангеліст Матфей повідомляє: «І ходив Іісус по всій Галілеї, навчаючи в синагогах їхніх і проповідуючи Євангеліє Царства, зціляючи всякий недуг і всяку неміч у людях. І розійшлись чутки про Нього по всій Сірії; і приводили до Нього всіх немічних, хворих на всілякі недуги й припадки і біснуватих, і сновид, і паралітиків, і Він зціляв їх» (Мф. 4: 23–24). Людське горе і страждання постає перед у всій своїй безпорадності. Господь, будучи за Своєю людською безгріховністю вільним від цих хвороб і страждань, зі співчуттям приймає чужий біль: «Коли ж настав вечір, привели до Нього багато біснуватих, і Він вигнав духів словом і зцілив усіх недужих, щоб справдилося сказане пророком Ісайєю, який говорить: Він узяв на Себе недуги наші і поніс хвороби» (Мф. 8: 16–17).
Святе Письмо вказує, що співпереживає людському горю і допомагає скорботному людству. Так, про воскрешення сина Наїнської вдови сказано: «Побачивши її, Господь змилосердився над нею і сказав їй: не плач» (Лк. 7: 13) і воскресив юнака. Розповідь про насичення п’яти тисяч народу п’ятьма хлібами передує у євангеліста Матфея таким зауваженням: «і, вийшовши, Іісус побачив багато людей, змилосердився над ними, і зцілив недужих їхніх» (Мф. 14: 14). Євангеліст Марк говорить про це більш виразно: «Іісус, вийшовши, побачив багато людей і змилосердився над ними, бо вони були, як вівці, що не мають пастиря; і почав учити їх багато» (Мк. 6: 34). Те саме і при насиченні чотирьох тисяч людей сімома хлібами: «Іісус же, покликавши учеників Своїх, сказав їм: жаль мені людей, що вже три дні знаходяться зі Мною і нічого їм їсти; відпустити ж їх голодними не хочу, щоб не ослабли в дорозі» (Мф. 15: 32).
До чудес, звершених Господом заради милосердя до людського страждання, можна віднести і перше чудо в Кані Галілейській на шлюбному бенкеті.
Святитель Ігнатій (Брянчанінов) говорить: «Чудеса Христові були очевидні; вони були зрозумілі для найпростіших людей; нічого в них не було загадкового, кожен міг достоту розглянути їх; для сумніву і здивування, чи справді це чудо, або ж тільки уявлення чуда, не було місця. Чудеса Боголюдини мали безліч свідків, з яких більша частина були... ворожі Йому... Найлютіші вороги Господа не відкидали їх, намагалися тільки принизити їх блюзнірським перетлумаченням і всіма що були їм навіяні лукавством та злобою. У чудесах Господа не було жодної суєтності, жодного ефекту; жодного чуда не зроблено напоказ людям; усі чудеса прикривалися покровом Божественного смирення. Вони становлять собою ланцюг благодіянь стражденному людству».
Пояснення: