Жанр. Фантастика, антиутопія, оповідання Тема. Твір про те, як у далекому майбутньому люди знищили «Джоконду» Леонардо да Вінчі, а маленький хлопчик Том врятував шматочок полотна з усмішкою Джоконди; про майбутнє людства, занепад цивілізації, загибель краси, ідеалів. Ідея. Бредбері утверджує, що краса, увічнена в шедеврах світового мистецтва, знайде свою стежку до людських сердець. Духовне відродження людства починається з духовного відродження кожної людини. Герої: картина Л. да Вінчі «Джоконда», хлопчик Том, Грігсбі, один з черги, натовп, поліція Місце та час дії. Зруйноване місто, «святковий» день 2061 року Сюжет. Усмішка Джоконди стала «героєм» оповідання Рея Бредбері. Восени 2061 вцілілі після атомних бомбардувань жителі великого міста відзначають свято – досить дивним, на наш погляд ламають і трощать все, що дивом збереглося після катастрофи. Свідком цих «святкових» подій став хлопчик Том. Том стає у чергу – влада дозволила кожному бажаючому плюнути на … картину Леонардо да Вінчі «Джоконда». Натовп не тільки плює, але й рве картину на шматки, утоптує в бруд, ламає раму. Жахливе і страшне видовище. Письменник залишає надію – в руки Тома потрапляє шматочок полотна з посмішкою Джоконди. Конфлікт. У творі декілька конфліктів: між Томом і натовпом, між людиною і суспільством, між красою і вандалізмом. Людство майбутнього в оповіданні Р.Д. Бредбері «Усмішка»: зруйновані міста; дороги, понівечені від бомбардування;
Объяснение:
воть
Привлекательный молодой человек,лет 25-ти,крепкого телосложения,с белокурыми волосами :"Славный малый,только немножко странный". Всегда опрятен,следит за собой,носит дорогую одежду,следит за чистотой сапог и перчаток.Крепкого здоровья,сутками бывал на охоте,но мог простудится от сквозняка.Охотился в одиночку на кабана,но вздрагивал от хлопка двери.Мог разговаривать без умолку,становясь центром компании,а мог молчать часами.
Играл на слабостях людей,используя их страсти,для достижения своих целей.Эгоист,думает о себе,не заботясь о чувствах других,добивается цели любой ценой.""Видно, в детстве был маменькой избалован".
Не может определиться с целью в жизни,ищет своё место.Бросается из крайности в крайность,очень изменчивая натура.От его безразличия погибает дочь местного князя Бела,сам князь,а сын князя Азамат покидает семью.Развлечения Печорина привели к трагедии,а он сам остаётся равнодушным:"Его лицо ничего не выражало особенного, и мне стало досадно: я бы на его месте умер с горя."