Князювання Володимира Великого (980-1015) вважається початком розквіту Київської Русі. Це був один із найяскравіших політичних діячів Європи того часу. За походженням Володимир був позашлюбним сином Святослава і ключниці Ольги – Малуші.
Після смерті Святослава Київська Русь вперше зазнала того, що згодом розвинеться у довготривалу виснажливу проблему: чвари між членами династії Рюриковичів за верховну владу в країні. У сутичці, що спалахнула за право збирати данину, князь Ярополк вбив свого брата Олега. Через декілька років така ж суперечка точилася і між князем Володимиром і Ярополком. З неї Володимир вийшов переможцем і зійшов на київський престол у 980 році.
Володимир залишив у літописі пам’ять про себе як про людину імпульсивну та енергійну, що залюбки вживала життя ("Русі єсть веселіє пити"), але також знала як зосередити всі сили для однієї мети. Володимир у внутрішній політиці обрав інший шлях, ніж його попередники. Його мати, Малуша, походила із слов’янського роду, то ж Володимир близько стояв до місцевих "лучних людей" і на них спирався. Найвпливовішою людиною був брат Малуші, Добриня, що був, імовірно, посередником між князем та київською земельною аристократією. Цей клас займав щораз більше і вагоміше становище у країні.
Князь Володимир зосередив у своїх руках неподільну владу. З його приходом до влади почалася нова епоха в історії Київської Русі. Варязькі князі вже не дивилися на Київську Русь як на об’єкт своїх зазіхань чи країну, яку можна і надалі грабувати, а як на сильну могутню державу.
Александр Невский был храбрым воином и талантливым полководцем. О его храбрости и даже некоторой дерзости свидетельствует его атака малой дружиной лагеря шведов в устье реки Ижоры. Александр правильно оценил свои возможности в столкновении с шведским войском, которое превышало численностью его отряд в несколько рад, и выбрал единственную эффективную тактику – внезапное нападение. Рано утром два конных отряда Александра Невского внезапно атаковали лагерь шведов. Третий пеший отряд наступал вдоль Невы, отрезая шведам путь к отступлению на корабли. Шведы не ожидали атаки, не успели создать эффективное боевое построение и были разбиты.
Талант полководца Александр также проявил во время Ледового побоища. Александру удалось скрыть от противника сильный резерв и заманить отряд рыцарей, идущих «свиньей» в ловушку. Центр войска Александра вступил в бой с закованными в броню рыцарями и стал отступать. Тем временем резервные войска ударили рыцарей Ордена с флангов, окружив и разбив рыцарей. Остальные рыцари бежали по льду Чудского озера.
Александр Невский был храбрым воином и талантливым полководцем. О его храбрости и даже некоторой дерзости свидетельствует его атака малой дружиной лагеря шведов в устье реки Ижоры. Александр правильно оценил свои возможности в столкновении с шведским войском, которое превышало численностью его отряд в несколько рад, и выбрал единственную эффективную тактику – внезапное нападение. Рано утром два конных отряда Александра Невского внезапно атаковали лагерь шведов. Третий пеший отряд наступал вдоль Невы, отрезая шведам путь к отступлению на корабли. Шведы не ожидали атаки, не успели создать эффективное боевое построение и были разбиты.
Талант полководца Александр также проявил во время Ледового побоища. Александру удалось скрыть от противника сильный резерв и заманить отряд рыцарей, идущих «свиньей» в ловушку. Центр войска Александра вступил в бой с закованными в броню рыцарями и стал отступать. Тем временем резервные войска ударили рыцарей Ордена с флангов, окружив и разбив рыцарей. Остальные рыцари бежали по льду Чудского озера.
Князювання Володимира Великого (980-1015) вважається початком розквіту Київської Русі. Це був один із найяскравіших політичних діячів Європи того часу. За походженням Володимир був позашлюбним сином Святослава і ключниці Ольги – Малуші.
Після смерті Святослава Київська Русь вперше зазнала того, що згодом розвинеться у довготривалу виснажливу проблему: чвари між членами династії Рюриковичів за верховну владу в країні. У сутичці, що спалахнула за право збирати данину, князь Ярополк вбив свого брата Олега. Через декілька років така ж суперечка точилася і між князем Володимиром і Ярополком. З неї Володимир вийшов переможцем і зійшов на київський престол у 980 році.
Володимир залишив у літописі пам’ять про себе як про людину імпульсивну та енергійну, що залюбки вживала життя ("Русі єсть веселіє пити"), але також знала як зосередити всі сили для однієї мети. Володимир у внутрішній політиці обрав інший шлях, ніж його попередники. Його мати, Малуша, походила із слов’янського роду, то ж Володимир близько стояв до місцевих "лучних людей" і на них спирався. Найвпливовішою людиною був брат Малуші, Добриня, що був, імовірно, посередником між князем та київською земельною аристократією. Цей клас займав щораз більше і вагоміше становище у країні.
Князь Володимир зосередив у своїх руках неподільну владу. З його приходом до влади почалася нова епоха в історії Київської Русі. Варязькі князі вже не дивилися на Київську Русь як на об’єкт своїх зазіхань чи країну, яку можна і надалі грабувати, а як на сильну могутню державу.
Объяснение:
Так? Просто долго делалаКароче, вот так?