Страна |
Экономические последствия Второй мировой войны |
Великобритания |
1) Пострадала значительно меньше, чем континентальные страны. 2) Потеряла 25% национального богатства. 3) Падение промышленного производства за годы войны составило 10%. 4) Внешний долг страны вырос в 7 раз. 5) Доля в мировом экспорте снизилась с 11,3% в 1937 г. до 9,8% в 1947 г. 6) Потеряна значительная часть торгового флота. 7) Ухудшились связи с колониями |
Франция |
1) Понесла значительный ущерб, так как на её территории велись военные действия. 2) Промышленное производство сократилось почти на 70%. 3) В 2 раза уменьшилось производство продукции сельского хозяйства. 4) Практически ликвидирован торговый и военный флот. 5) Более 100 тыс. торговых и промышленных предприятий обанкротились. 6) Полностью была разрушена транспортная система |
Германия |
1) Лишилась 25% своей территории. 2) Промышленное производство составило 1/з Д°~ военного уровня. 3) Большая часть промышленных предприятий разрушена. 4) Безработица составила 50%. 5) Высокая инфляция, карточная система, разорение мелких предпринимателей, спекуляция, инфляция, натурализация товарного обмена, падение жизненного уровня населения |
Италия |
1) Потеряла 1/з национального богатства. 2) Нехватка продуктов питания, спекуляция и инфляция. 3) Безработица охватила 2 млн человек |
США |
1) Не стали ареной боевых действий, понесли незначительные людские и материальные потери. 2) Война стала фактором, способствовавшим заметному росту экономики. Национальный доход за годы войны удвоился. Более чем в 2 раза возрос объём промышленного производства. В 1948 г. доля США в капиталистическом производстве составляла 54,6% (в 1937 г. — 41,4%) |
Алгори́тм (латинізов. Algorithmi за араб. ім'ям перського математика аль-Хорезмі) — набір інструкцій, які описують порядок дій виконавця, щоб досягти результату розв'язання задачі за скінченну кількість дій; система правил виконання дискретного процесу, яка досягає поставленої мети за скінченний час. Для візуалізації алгоритмів часто використовують блок-схеми.
Для комп'ютерних програм алгоритм є списком деталізованих інструкцій, що реалізують процес обчислення, який, починаючи з початкового стану, відбувається через послідовність логічних станів, яка завершується кінцевим станом. Перехід з попереднього до наступного стану не обов'язково детермінований — деякі алгоритми можуть містити елементи випадковості.
Поняття алгоритму належить до підвалин математики. Обчислювальні процеси алгоритмічного характеру (як-то арифметичні дії над цілими числами, знаходження НСД двох чисел тощо) відомі людству з глибокої давнини. Проте, чітке поняття алгоритму сформувалося лише на початку XX століття.
Часткова формалізація поняття алгоритму розпочалася зі спроб розв'язати задачу розв'язності (нім. Entscheidungsproblem), яку сформулював Давид Гільберт у 1928 р. Наступні формалізації були необхідні для визначення ефективної обчислювальності[1] або «ефективного методу»[2]; до цих формалізацій належать рекурсивні функції Геделя-Ербрана-Кліні 1930, 1934 та 1935 років, λ-числення Алонзо Черча 1936 р., «Формулювання 1» Еміля Поста 1936 року, та машина Тюрінга, розроблена Аланом Тюрінгом протягом 1936, 1937 та 1939 років. В методології алгоритм є базисним поняттям і складає основу опису методів. З методології виходить якісно нове поняття алгоритму як оптимальність з наближенням до прогнозованого абсолюту. Зробивши все в послідовності алгоритму за граничних умов задачі маємо ідеальне рішення нагальних проблем науково-практичного характеру. В сучасному світі алгоритм будь-якої діяльності у формалізованому виразі складає основу освіти на прикладах, за подоби. На основі подібності алгоритмів різних сфер діяльності була сформована концепція (теорія) експертних систем.
б) гимнастическая скамейка