Всесвітня історія, потрібно вже на завтра, до ть будь ласка Порівняльна характеристика держав світу на початку XX ст. (Зовнішння і внутрішння політика США, Німеччіни, Росії)
цілком інакший вигляд має антична жінка. грецьке мистецтво увіковічнило жінку грекиню як богиню краси, а в житті була вона справжньою «великою », хоча не раз з прядкою в руці. не тільки грек-різьбар мав велике почуття пластики та ритму ліній, коли творив свої статуї, але мав її кожний грек, а передовсім грецька жінка, коли по мистецьки укладала складки своєї одежі так, що тіло не губилося в ній, а жило в усіх своїх, навіть незначних, рухах. таємниця античного вбрання не в шитті і не в майстерному крої; шляхетність та гармонійність його вигляду дістається дуже невеликими засобами — тільки добірним уфалдуваням («фалда» – складка) кусника матерії твориться класичний одяг.хітон — сукня, та гиматіон — накидка (пелерина) — це одежа, як для чоловіків, так і для жінок. жіноча одежа завше довша від чоловічої. хитон буває з рукавами або без рукавів, , підперезаний вузьким поясом або вільно спливаючий. підперезаний хітон, як вважили старі греки, гарно зберігає форму жіночого коліна. в хітоні ходила жінка дома, а в гостину вдягала ще гіматіон — накидку великих розмірів, що часом прикривала навіть голову жінки. іноді замість великого гіматіону брала жінка пеплос — це є довга шаль. пеплос в її руках — це жива істота, яка служить до того, щоб при кожній нагоді підкреслити її грацію, її новий рух. часом вона перекине його через руку, часом накине на плечі, або сі кине на коліна, але за кожним разом вона старається інакше уложити фалди (складки), інакше підігнути край пеплоса, по новому перекласти хітон.
мимоволі насувається порівняння, як вміє наша проста селянка обходитися з лініями свого одягу, як гармонія дрібних збирок переливається на її спідниці, як добре знає вона таємницю складок своєї хустки. міська жінка ніколи не потрафить так артистично вбрати хустину, як це зробить селянка, яку навчила цієї штуки довга вікова традиція. стара селянка, що не покидає своєї старої ноші, стоїть далеко вище в порівнянні з новим поколінням, що тягнеться до панської одежі.
1. Географическая широта точки - это расстояние до неё от
в) Экватора
2. Географическая долгота точки - это расстояние до неё от
а) нулевого (Гринвичского меридиана)
3. Какой из перечисленных материков полностью расположен в Восточном полушарии
а) Австралия
4. Какие из приведённых ниже утверждений являются верными?
а) Географические координаты измеряются в градусах
в) для нахождения местоположения точки достаточно всего двух координат.
5. Расположите перечисленные объекты в порядке их удаления от экватора
а в г б
6. Установите соответствие между географическим объектом и его координатами
ответ:
цілком інакший вигляд має антична жінка. грецьке мистецтво увіковічнило жінку грекиню як богиню краси, а в житті була вона справжньою «великою », хоча не раз з прядкою в руці. не тільки грек-різьбар мав велике почуття пластики та ритму ліній, коли творив свої статуї, але мав її кожний грек, а передовсім грецька жінка, коли по мистецьки укладала складки своєї одежі так, що тіло не губилося в ній, а жило в усіх своїх, навіть незначних, рухах. таємниця античного вбрання не в шитті і не в майстерному крої; шляхетність та гармонійність його вигляду дістається дуже невеликими засобами — тільки добірним уфалдуваням («фалда» – складка) кусника матерії твориться класичний одяг.хітон — сукня, та гиматіон — накидка (пелерина) — це одежа, як для чоловіків, так і для жінок. жіноча одежа завше довша від чоловічої. хитон буває з рукавами або без рукавів, , підперезаний вузьким поясом або вільно спливаючий. підперезаний хітон, як вважили старі греки, гарно зберігає форму жіночого коліна. в хітоні ходила жінка дома, а в гостину вдягала ще гіматіон — накидку великих розмірів, що часом прикривала навіть голову жінки. іноді замість великого гіматіону брала жінка пеплос — це є довга шаль. пеплос в її руках — це жива істота, яка служить до того, щоб при кожній нагоді підкреслити її грацію, її новий рух. часом вона перекине його через руку, часом накине на плечі, або сі кине на коліна, але за кожним разом вона старається інакше уложити фалди (складки), інакше підігнути край пеплоса, по новому перекласти хітон.
мимоволі насувається порівняння, як вміє наша проста селянка обходитися з лініями свого одягу, як гармонія дрібних збирок переливається на її спідниці, як добре знає вона таємницю складок своєї хустки. міська жінка ніколи не потрафить так артистично вбрати хустину, як це зробить селянка, яку навчила цієї штуки довга вікова традиція. стара селянка, що не покидає своєї старої ноші, стоїть далеко вище в порівнянні з новим поколінням, що тягнеться до панської одежі.