1.Уілфред Айвенго
2.25 років
3. Сакс
4.Дворянин
5.зброєносець короля Річарда
6.Мужній, великодушний, також воює, терпить, перемагає, справжній лицар.
7.1. Походження героя. (Айвенго належав до шанованого старовинного роду саксів. Його батько — Седрік Сакс — представник тієї частини знаті, яка не бажає коритися норманам і мріє про відродження своєї незалежності.) 2. Володіння зброєю, хоробрість, спритність — риси справжнього лицаря (Незважаючи на те, що Айвенго дуже молодий, ніхто з лицарів не зумів перевершити його у мистецтві володіння зброєю. Він бере участь у всіх лицарських турнірах, відстоюючи честь і справедливість. На турнірі під Ашбою він, коли лицарі-норманн майже стали переможцями, з’являється із девізом “Позбавлений спадку” і перемагає в смертельному бою найсильнішого з норманів — гордовитого храмовника Бріана де Буагільбера.). 3. Вірність королю Річарду. (Повернувшись після хрестового походу, він вірно служить королю Річарду, який у цей час повернувся до Англії, захищає честь короля і його хоробрих воїнів.) 4. Чесність і шляхетність. (Айвенго попереджає про небезпеку Ісаака, з яким хотів розправитися храмовник, допомагає вийти із замку й дістатися до безпечного місця. Для Айвенго не має значення та обставина, що Ісаак — єврей, хоча, за тогочасними переконаннями, християнину не личило піклуватися про життя «нащадка зневаженого народу».) 5. Здатність на сильне кохання. (Айвенго усім серцем покохав вихованку Седріка — леді Ровену. Його почуття не остудило навіть те, що його батько, маючи намір одружити Ровену з Ательстаном Коїгтисбурзьким, позбавив Айвенго спадщини й вигнав із дому. Перемігши на турнірі під Ашбою, лицар Позбавлений Спадку обирає королевою турніру леді Ровену. Зрештою сила кохання перемагає: старий Седрік дарував синові прощення, і згодом Айвенго з коханою Ровеною одружуються) 6. Готовність до людям у біді. (Ребекку, дочку Ісаака, несправедливо звинуватили в чаклунстві і, за законами того часу, мали спалити на вогнищі. Шляхетний Айвенго, пам’ятаючи, як дівчина доглядала за ним, коли він був тяжко поранений, поспішає на турнір захистити її честь і мечем довести її невинність.) В образі Айвенго втілено найкращі лицарські чесноти. Автор створив портрет ідеального лицаря, врода якого поєднується з розумом і шляхетністю, а відвага — з умінням битися. Він доблесний, некористолюбний, вірний своїй коханій і своєму королю.
Объяснение:
можна було знайти
В некотором царстве, в речевом государстве жили – были части речи разные: Существительное, Прилагательное, Глагол, Причастие, Деепричастие, Междометие и другие. И жили они дружно да счастливо. Но в один день затеялся у них спор о том, кто важнее всех. Существительное говорит: Я – самая важная часть речи, потому как без меня нельзя и предложения составить. Прилагательное на это восклицает: Нет, я важнее, потому что красивее. Возражает всем Глагол: А как вы предложение составите без действий? Признаками лишь или предметом?
И кричали долго друг на друга, пока в дверь их дома не позвонили. Все части речи вдруг замолкли. В дом вошел высокий старец с белой бородой. Кто Вы? – спросили разом все. И ответил бородач: Я – Русский Язык, но почему же Вы ссоритесь? В чем причина ссоры? Проговорил Глагол: Мы спорим, кто из нас важнее. А что же скажешь ты? Все вы важны, все вы нужны, Нет среди вас ни главного, нет и второстепенного,- промолвил старец. Задумались части речи. И перестали спорить.
Стали они жить дружно и счастливо одной большой дружной, неразлучной семьей.