Трёхочковый бросок — бросок в баскетболе, совершаемый из-за трёхочковой линии (трёхочковой дуги). Успешный бросок, выполненный из-за пределов зоны, описанной этой дугой, приносит команде три очка, в то время как успешный бросок, выполненный из пределов этой зоны (внутри зоны) — только два.
1.Шагните вперед доминирующей стопой. Если вы правша, то вам следует размещать свой правый локоть на одной линии с большим пальцем правой ноги.
В момент, когда вы делаете этот небольшой шаг, не забывайте сгибать ноги в коленях. Согнутые колени вам взлететь вверх, позволяя вам набрать большую высоту и совершить бросок под более удобным углом.
2. Если вы правша, то держите левую руку на нижней поверхности мяча так, чтобы он смирно покоился в вашей руке.
Держите мяч кончиками плацев так, будто вы носите поднос официанта. Вы держите мяч неправильно, если ладони ваших рук будут грязными по окончанию игры.
4.Полностью выпрямляйте толкающую руку по направлению полета мяча при его броске. Ваша слабая рука останется на месте в расслабленном состоянии. Вам также следует захлестнуть кистью при отрыве мяча от поверхности рук, что произведет хорошее мягкое прикосновение (для вашей бросковой руки).
Подкрутка придаст мячу большее вращение. Если мяч не зайдет в корзину в первый раз, то дополнительная подкрутка ему оказаться там, где нужно.
5. Используйте свои ноги при совершении броска. Вам следует слегка сгибать ноги в коленях, но не до полного приседа, а затем быстро выпрямиться вверх в момент броска. Хорошим тренировки мышцы ног является выполнение приседаний и приседаний с опорой. Если вы достаточно укрепите свои трицепсы, то вам не понадобится задействовать ноги в такой же мере. Вам также следует выполнять подъемы на носки и приседания с дополнительным весом на плечах.
Объяснение:
Город, который является самой популярной точкой на многочисленных туристических маршрутах, раскинулся на берегах величественной реки под названием Сена. Именно в столице Франции, разделенной на 20 округов, где самые известные достопримечательности встречаются практически на каждом углу, находится штаб самой известной в мире организации по защите памятников истории и архитектуры – ЮНЕСКО. Интересно то, что каждый округ Парижа еще и разделен на четыре квартала, в каждом из которых имеется собственное отделение полиции, что дает возможность стражам порядка быстро реагировать на различные происшествия, происходящие в многомиллионном городе.Население Парижа с трудом удалось подсчитать во время последней проведенной переписи. Согласно данным, поступившим от социальных служб, в столице Франции насчитывается почти 2 300 000 человек коренного населения. Однако эта цифра далека от действительности, многочисленные эмигранты, находящие возможность постоянно проживать в Париже, при этом, к слову, не имея даже гражданства Франции, во много раз превышают этот показатель.
Взял из интернета
Объяснение:
Це було давно, навіть не просто давно, а дуже-дуже-дуже-предуже давно!
Коли у Сонечка був стомільйонний день народження (це одиничка і вісім нуликів), а нині Сонцю більше як чотири з половиною мільярди років (4 500000 000), матуся з любов’ю подарувала йому власноруч сплетеного надміцного золотого вінка, щоб дитина носила його як Оберіг від зла, і поцілувала синочка у щічку. А татусь мовив:
— Дитино дорога моя, ти вже знаєш життя. Ти став, Сонечку, старшим, хоч назавжди залишишся нашим малим сином. Ти маєш досвід, засвоїв істинні цінності, розумієш, що таке обов’язок. Тому дарую тобі справжні планети й довіряю повну опіку над ними. Відтепер вони обертатимуться навколо тебе. Тож дуже ніколи не забувай про свій Обов’язок — ревно дбай про малого Меркурія, палку Венеру, затишну Землю, про Марса, Сатурна, Урана, про Нептуна і маленького Плутона! Завжди стався до них з турботою й теплом.
Ми з матусею будемо навідувати тебе. Не осоромся. Світи та грій! Будь пильним і дбайливим! Ми тебе дуже любимо і віримо в тебе!
— Най береже тебе наша любов! — турботливо додала матуся.
Сказали і вмить перемістилися швидкольотом-думкою з нашої галактики під промовистою назвою Чумацький (Молочний) Шлях в іншу галактику до сестри Сонця, лиш натиснули на табло позначку місця прибуття з написом "HD186302, зоря класу G3 за 184 світлових роки".
А Сонечко відразу ж стало до праці. Спочатку, правда, розгубилося — чи ж подужає? Та дуже скоро призвичаїлося, гарненько до всього пригледілося, все вивчило й уклало режим свого нового буття. І старанно дбало і дбає про свій світ.
Воно від початку любило гати за планетами та їх супутниками, з великою цікавістю вивчало їх характери, поведінку і навіть примхи.
Та найбільше вподобало нашу Землю з супутником Місяцем. Для нього одне слово "Земля" з вуст батьків, які теж любили і люблять цю планету, навівало тепло й затишок.
Його ж батьки в усьому керувалися й керуються любов’ю і почуттям обов’язку, тож відповідальний син змалечку має тонке чуття гармонії, краси й уміє піклуватися про інших. І він попросив у тата якимось чином захистити Землю від метеоритів та інших небесних тіл, що можуть причинити їй зло.
І ось на один зі своїх наступних днів народження отримав у подарунок ще одну величезну планету до своєї Сонячної системи. Чи скажете, дітки, яку?
Юпітера. І відтоді він знаходиться між...
Ну от. Першою від Сонця є планета на літеру "ем" із трьох складів. Це... Меркурій. Другою, найгарячішою (бо перша планета має слабку щільність і пропускає крізь себе тепло променів Сонця) є Венера з достатньою щільністю, тому затримує тепло — на її поверхні може бути аж до 470 градусів вище нуля. А ще вона має свою примху, забаганку — забажала обертатися навпроти інших планет, щоб зустрічатися з усіма лице в лице! І Сонце не проти. Адже таке рішення його Венери.
А третя — наша з вами прекрасна Земля. Потім — невелика, менша від Землі — планета Марс, а далі — найбільший — Юпітер, що має потужну гравітацію — тобто силу тяжіння.
На Юпітері Творець задумав величезну червону пляму, де постійно штормить, а іншими словами — планета втягує через неї в себе усіляке космічне сміття.
Учений із Франції П’єр-Симон Лаплас помітив з до спеціальних збільшувальних пристроїв комету, яка прямувала до нашої Землі, та раптово зникла — бо була затягнута силою гравітації Юпітера і взагалі щезла з Сонячної системи! Ось як!
За Юпітером слідують Сатурн (трішки менший від Юпітера) зі своїми знаменитими кільцями (вперше дослідженими через слабкий тоді ще телескоп Галілео Галілеєм у 1610 році, які він помилково назвав супутниками планети, та які насправді є єдиною смугастою плоскою системою в екваторіальній площині), Уран (пори року на якому тривають по 20 літ), замріяний синій Нептун (названий на честь давньоримського володаря океану). Нині людям відомі 14 супутників цієї планети і її 6 кілець. І врешті — маленький Плутон, якого назвали карликовою планетою (його відкрив Клайд Томбо зі США). Плутончик складається з каменю й льоду, він іще не розчистив собі як слід шлях-орбіту. Проте має 5 супутників, а зі своїм першим супутником Хароном рухається разом. Земля ж більша від Плутона десь у 170 разів.
А що таке Церера (Ceres), Еріда (Eris), Хаумеа (Haumea) і Макемаке (Makemake)? Ще 4 карликові планети Сонця.
Тож Юпітер знаходиться між Марсом — четвертою планетою від Сонця (сусідом Землі, що є третьою планетою) і Сатурном.
А Сонечко далі й далі мріяло вдосконалювати свою любу планету.
І скоро вся Земля увібралася в різнобарвний килим-віночок. Шовкова травиця, між якою розкидані чарівні квіти, а ще кущі, дерева — нижчі, середні й могутні, високі — по суші, а там рослини на поверхні води й навіть на дні водойм. І в кожної рослиноньки — своя особливість і неповторність — своєрідні пластинки листочків, а ще колір, форма, забарвлення пелюсток квітоньок... Усе — таке дивовижне й гармонійне!