Зміст роботи ЗАВДАННЯ № 1. Визначення теоретичної і практичної енергетичної цінності свіжих овочів
Методичні рекомендації
Для визначення теоретичної калорійності 100г свіжих овочів необхідно калорійність основних харчових речовин ( 1 г жиру виділяє 9 ккал (37,7 кДж), 1г білка – 4,0 ккал (16,7 кДж), 1 г вуглеводів – 3,75 ккал (15,7кДж) помножити на відсотковий вміст відповідних харчових речовин. Сума отриманих даних буде теоретичною калорійністю 100 г свіжих овочів.
Практична калорійність залежить від відсоткового засвоєння організмом різних харчових продуктів ( вона буде меншою ніж теоретична, тому що засвоюваність свіжих овочів складає 95,6 %).
Розрахувати теоретичну і практичну енергетичну цінність капусти білоголової (100г)
Розрахувати теоретичну і практичну енергетичну цінність капусти брюссельської ( 170 г)
Порівняйте теоретичну і практичну енергетичну цінність капусти білоголової (100г) і капусти квашеної (100г).
ЗАВДАННЯ № 2. Розв’язати задачі
Методичні рекомендації
Цінність їжі як джерела енергії вимірюється енергетичною здатністю, тобто кількістю тепла, що виділяється з організму людини при біохімічних реакціях. Щоб визначити мінімальну кількість їжі, яку потрібно людині для відновлення її енергетичних витрат, необхідно розрахувати точну калорійність вживаної їжі. Цінність їжі та окремих харчових речовин виражають у калоріях (ккал) або за міжнародною системою одиниць СІ - в кілоДжоулях (кДж).
Відомо, що вуглеводи, жири та білки при повному окисненні в організмі людини виділяють різну кількість теплової енергії.
1 г вуглеводів - 3,75 ккал (15,7 кДж);
1 г жирів 9,0 ккал (37,7 кДж);
1 г білків - 4,0 ккал (16,7 кДж);
1 ккал 4,18 кДж.
Енергетична цінність розраховується в основному на 100 г їстівної частини харчового продукту.
Знаючи калористичні коефіцієнти, можна розрахувати калорійність усього денного раціону або будь-якого харчового продукту, якщо відомий їх хімічний склад.
Розглянемо приклад
Визначте калорійність 200 г молока, якщо в ньому міститься 3,5 % білків, 4,5 % вуглеводів, 3,2 % жирів.
Розв'язання
Знаючи калорійність 1 г білків, жирів та вуглеводів, можна визначити енергетичну цінність 100 г молока.
білки - 4,0 ккал • 3,5 = 14 ккал;
вуглеводи - 3,75 ккал • 4,5 = 16,87 ккал;
жири - 9,0 ккал • 3,2 = 28,8 ккал.
Складаємо 14,0 • 16,87 + 28,8 = 59,66 ккал.
1 ккал = 4,18 кДж.
4,18 • 59,66 = 249,4 кДж.
Калорійність 200 г молока дорівнює:
59,66 ккал (249, 4 кДж) • 2 = 119,2 ккал (498,82 кДж).
Вирахована енергетична цінність називається теоретичною, але для більш точного визначення калорійності необхідно враховувати процес засвоювання продукту організмом. Якщо молоко засвоюється організмом на 97 %, то фактична калорійність буде меншою і становитиме:
119,32 ккал (498,84 кДж) х 97 /100 = 115,76 ккал (483,9 кДж)
Практична калорійність залежить від відсоткового засвоєння організмом різних харчових продуктів ( вона буде меншою ніж теоретична, тому що засвоюваність білків становить 84,5 % , вуглеводів - 95,6 %, жирів – 94,0%).
Визначте калорійність 200г молока , якщо в ньому міститься 3,7 % білка, вуглеводів – 4,3%, жирів – 2,5%.
Розрахуйте і порівняйте калорійність 200г молока і одного яйця масою 50 г.
Розрахуйте калорійність 300г яловичини.
Однажды старый ворон пришел на берег океана полакомиться. Нашел он под камнем большого краба, ухватил его клювом, вытащил и только собрался разбить и съесть, как другие крабы хвать его за лапы!
— Кра-кра! — удивился ворон.
Краб тотчас вывалился у него из клюва и был таков!
А другие крабы не испугались — держат ворона, не отпускают. Плохо дело!
— Ладно уж,— сказал ворон.— Не буду вас больше трогать. Отпустите меня!
А крабы не отпускают: видно, не верят ворону. Испугался ворон, принялся улещивать крабов:
— Какие вы красивые, кра-кра! Как вы мне нравитесь! Хотите, отдам вам в жены мою тетку?
— Настоящие крабы не женятся на воронах,— отозвался наконец один из крабов, и остальные с ним согласились.
— Какие вы все большие, кра-кра! — продолжал ворон.— Хотите, отдам вам каяк* моего деда? Совсем новый!
— Настоящим крабам каяк не нужен,— холодно сказал самый маленький краб, а остальные гордо отвернулись.
«Что же делать? — растерялся ворон.— Вода-то ведь прибывает!»
— Крупнолобики! — взмолился он.— Отпустите меня! Я же утону!
Молчат крабы, хоть бы один откликнулся.
— Эх вы, какой ручей пропадает! — вздохнул ворон.— Я только затем и прилетел, чтобы подарить вам тот ручей, да заболтался что-то, кра-кра…
— Какой ручей? Где он? — всполошились крабы и тут же отпустили ворона.
— Пошли провожу,— засмеялся ворон, взмахнул крыльями и полетел вдоль берега.
А немногие смельчаки, те, что последовали за ним, быстро сбили на камнях свои башмаки и вернулись.
Полетал ворон вдоль берега и увидел вдруг рыбку.
— Кто-то ее потерял,— решил ворон и стал лакомиться.
Наелся и полетел дальше. Летит, блестит на солнце: чешуя налипла на перьях, вот и сияет. Смотрит ворон — стоит на берегу медведь, оленя свежует.
— Кра-кра! — окликнул его ворон. Поднял медведь голову, удивился:
— Что это с тобой, ворон?
— Прости, медведь, тороплюсь. Видишь: даже почиститься не успел.
— Да что стряслось-то? — не отстает медведь.
— Ох, боюсь, не успеешь ты, косолапый. Там ее столько!.. На всю зиму хватит, если, конечно, не растаскают.
— Ты это о чем? О рыбе? — догадался наконец медведь.
— Ну да! — обрадовался ворон.— Беги скорее, а я оленя посторожу.
Медведь поспешил к рыбе, а ворон преспокойно принялся за оленя. Наелся и улетел, только его и видели.
Вернулся медведь злой, усталый, а ворона и след простыл: улетел подальше от берега, чтоб медведю на глаза не попасться. Да и ягод ему захотелось: после рыбки и оленины неплохо ягодами полакомиться.
Полетел ворон к белке. Уселся возле ее дома и стал ждать. А вот и белка с лукошком по веткам прыгает, домой торопится. Смотрит — на пороге ворон сидит.
— Посторонись ,— просит белка ворона.— У меня там бельчата голодные.
— Пустяки,— махнул крылом ворон.— Мы с тобой столько лет не виделись, кра… Расскажи лучше, какие новости? Слыхала, кто-то рассердил медведя? Говорят, он теперь зол на весь свет, кра… Да что ж ты молчишь?
— Меня бельчата ждут, пусти,— снова попросила белка.—Я скоро вернусь. Я же несу им поесть…
— Да я и сам спешу,— заверил ее ворон.— Из-за тебя только и задержался. А ягоды у тебя какие! Одна другой лучше!
Покосился ворон на лукошко, а белка на него смотрит. Смотрит и говорит:
— Знаешь что, давай потанцуем! А потом я угощу тебя ягодами, хорошо?
— Хорошо! — обрадовался ворон.— Жаль только, музыки нет, да и спешу я. Давай начнем прямо с ягод?
— Ха-ха-ха,—расхохоталась белка.—Да ты, наверное, и плясать не умеешь!
— Ну да,— обиделся ворон.— Знаешь, какие мы, вороны, музыкальные?
— Мы тоже,— гордо сказал белка.— Давай-ка я буду петь, а ты пляши. Посмотрим, как у тебя получится!
— Кра! — взмахнул крыльями ворон.— Я и с закрытыми глазами могу. Начинай!
И ворон, зажмурившись, закружился над деревом. А белка тут же юркнула в свой домик.
— Как можно! — возмущался потом ворон.— Такая кроха —и такая обманщица!
Иллюстрации: И.Есаулов.