ответ:Для продовження життя на Землі природа забезпечила усьому живому здатність до розмноження – репродукції. Але тільки людина може вирішувати питання про час народження дітей та їх кількість. Та часто людина стикається з досить значними проблемами, більшість з яких пов’язана з незнанням елементарних фактів про своє репродуктивне здоров’я і можливості його збереження.
Репродуктивна система людини закладається, як і багато інших систем органів, ще в період внутрішньоутробного розвитку. Тому про репродуктивне здоров’я дитини повинні подумати, перш за все, її батьки. Передумовою правильного розвитку та функціонування репродуктивної системи майбутнього малюка є фізіологічний перебіг вагітності та пологів у матері. Оптимально, коли батьки майбутньої дитини здорові, на жаль, з віком проблеми зі здоров’я накопичуються. Тому оптимальним часом для перших пологів медики вважають період з 20 до 25 років, а для послідуючих – вік до 30 років. Після вагітності і пологів для повного відновлення організму жінки необхідно близько 3 років – це оптимальна перерва між вагітностями. Згідно даних наукових досліджень, якщо перерва між вагітностями менше 2-ох років, підвищується ризик передчасних пологів і народження дітей з малою вагою.
Объяснение:надеюсь
Изучив повесть американского писателя Ричарда Баха “Чайка по имени Джонатан Ливингстон”, мы пришли к выводу, что все пять видов художественной детали представлены в повести довольно ярко. Мы считаем возможным выделить две наиболее важные детали-символы, которым, на наш взгляд, подчиняется большинство остальных деталей. Этими символами являются Flock (Стая) и Seagull (Чайка не забудьте правильно оформить цитату:
Власова, Е. С. Художественная деталь в повести Ричарда Баха “Чайка по имени Джонатан Ливингстон”
Зерновы́е культу́ры — важнейшая в хозяйственной деятельности человека группа возделываемых растений, дающих зерно, основной продукт питания человека (крупа), сырьё для многих отраслей промышленности и корма для сельскохозяйственных животных[1].
Пшеница — одна из важнейших зерновых культур.
Зерновые культуры подразделяются на хлебные и зернобобовые. Большинство хлебных зерновых культур (пшеница, рожь, рис, овёс, ячмень, кукуруза, сорго, просо, чумиза, могар, пайза, дагусса и другие) принадлежит к ботаническому семейству Злаки; гречиха — к семейству Гречишные; мучнистый амарант — к семейству Амарантовые. Зернобобовые культуры принадлежат к семейству Бобовые.[1] Иногда под зерновыми культурами могут подразумеваться только хлебные зерновые культуры — злаки и злакоподобные[2].
Зерно хлебных зерновых культур содержит много углеводов (60—80 % на сухое вещество), белков (7—20 % на сухое вещество), ферменты, витамины группы B (B1, B2, B6), PP и провитамин А, чем и определяется высокая питательность его для человека и ценность для кормового использования. Зерно бобовых зерновых культуры богато белком (в среднем 20—40 % на сухое вещество), зерно некоторых видов (например, соя) богато жиром.[1]
Основными зерновыми культурами в настоящее время являются пшеница, ячмень, овес, кукуруза, рис, гречиха и горох.
Отрасль земледелия, посвященная выращиванию зерновых культур, называется зерноводство.