Сіверський Донець – головна водяна артерія сходу України і величезний приток Дона (басейн Азовського моря). Довжина ріки 1053 км. Протікає вона територією Харківської, Донецької і Луганської областей. Характерна ширина долини – до 20-26 км, з високими правими і пологими лівими берегами.
Найбільш значущими притоками Сіверського Дінця є ріки Вовча, Великий Бурлук, Уда, Бахмут, Айдар і Лугань. У долині ріки розташована православна святиня України – Свято-Успенська Святогорська лавра, перлина природоохоронного фонду сходу країни - національний природний парк "Святі Гори". На берегах ріки розташовані такі міста як Чугуєв, Ізюм, Лисичанськ, Святогорськ, Северодонецк.
Загальна довжина річок України складає 248 тис. км. Якщо їх протягнути по екватору, то умовна ріка більше шести разів обійде навкруги Землі.
Коли Господа Ісуса Христа взяли під стражу у Гетсиманському саду, то здалеку за Ним пішли апостоли Петро та Іван. Іван був добре відомий у домі первосвященика, мабуть, у зв’язку з риболовством, тому він безперешкодно зайшов у двір первосвященика, куди стражники повели Ісуса Христа на допит. Невідомих людей туди не пускали й Петро залишився на вулиці біля воріт маєтку первосвященика Анни. Але Іван хотів, щоб і Петра пустили у двір маєтку Анни, тому попросив знайому служницю, щоб вона пустила Петра у двір. Служниця вийшла біля воріт маєтку Анни, щоб пропустити у двір Петра, й, щоб дізнатися, кого пустити, а може з допитливості, служниця питає: – Це ти учень тієї Людини – Ісуса? – Ні, – сказав Петро і став біля багаття, яке запалили люди через непогоду і холод. І в цей час закукурікав півень, як Петро вперше відрікся від Ісуса. Коли первосвященик Анна завершив допит, то вояки повели Ісуса до первосвященика Каяфи через двір, бо Анна і Каяфа жили в одному будинку. Слідом за Господом Ісусом до Каяфи пішов і Петро. Біля маєтку первосвященика Каяфи зібралося багато людей, серед який був і Петро. Оскільки після опівночі дуже похолодало, слуги розпалили багаття у дворі та грілися. Й Петро підійшов до багаття, щоб зігрітися. Хтось зі слуг помітив якусь стурбованість Петра, мабуть, по розмовному діалекту визначив, що він галілеянин, й запитав: – Чи не з учнів Його (Ісуса) й ти? – Ні, чоловіче! – стверджувально відказав Петро. Це було друге відречення, яке відбулося тоді, коли Ісуса вели від Анни до Каяфи. Після другого відречення минула година. Наближався вранішній світанок, а з ним пора півнячих співів. Закінчувався суд у первосвященика Каяфи. Тоді один з рабів, родич того ж самого Малха, якому Петро відсік вухо, підійшов до Петра й запитав: – Чи не я бачив тебе з Ісусом у Гетсиманському саду? А хтось інший із людей додав: – І цей був з Ним (Ісусом), бо він галілеянин. Петро злякався, зовсім розгубився і став божитися та присягатися, що не знає Ісуса, й зокрема сказав: – Чоловіче, – не відаю, про що ти говориш... Коли Петро ще говорив своє третє відречення від Ісуса, тим часом другі півні заспівали. У цю ж мить після другого допиту Ісуса Христа вели з будинку первосвященика Каяфи у двір його маєтку, де він повинен був дочекатися ранку і офіційного суду синедріону. Ісус із галереї будинку кинув погляд на Петра. Цей погляд був настільки проникливий, що зворушив Петра до глибини серця. Й тоді Петро згадав слова Ісуса Христа під час Тайної вечері: «По-правді кажу тобі, що цієї ж ночі, перш ніж проспіває півень, ти тричі зречешся Мене і скажеш, що не знаєш Мене». І в голові Петра немов відлуння, кілька раз вторячи: «...зречешся Мене..., ...не знаєш Мене..., ...зречешся Мене..., ...не знаєш Мене...». Петро в цю ж мить вийшов зі двору Каяфи і гірко плакав про своє гріховне падіння. Печаль Петрова була проникнута полум’яною любов’ю до і Господа нашого Ісуса Христа. Петро вірив у нескінченне милосердя Господа і сподівався, що цей гріх йому буде прощений. Петро каявся і молив Бога про прощення все своє решту життя. Щоразу, коли серед ночі Петро чув спів півня, від вставав із ліжка, клякав на коліна і, плачучи, каявся у своїм зреченні, хоча Сам Господь невдовзі після Воскресіння простив Петрові. Багато людей, які бачили Петра, підтверджували, що очі апостола Петра були весь час червоними від частого і гіркого плачу покаяння. Так склалися обставини, що апостол Петро тричі зрікся Ісуса у цю тяжку для Ісуса, холодну ніч. Це не було свідоме чи злобне зречення, а швидше всього, несвідоме, мимовільне, невільне у силу обставин, що складалися в цю ніч. Проте воно було під впливом сатани. На жаль, у кожного з нас або були, або можливі випадки, коли з уст виривається якесь слово, сказане невпопад чи проти когось із присутніх. Це не означає, що людина так думає, як сказала, це швидше всього вказує на те, що людина не контролює своїх думок.
С началом обработки металлов, появились более совершенные орудия труда. Жизнь людей стала легче. Они могли более эффективно обрабатывать землю или охотиться, что привело к появлению излишков продуктов. Приручение животных положило начало скотоводству. Стал возможен обмен излишками продуктов между племенами. В зависимости от климатических особенностей территории началось разделение племен на земледельческие и скотоводческие. Племена, которые занимались земледелием стали вести оседлый образ жизни, а скотоводческие племена осваивали степные просторы.
Совершенствование орудий труда позволяло отдельным семьям вести хозяйство самостоятельно. Родовые узы слабели. Отдельные семьи покидали соплеменников и селились в других общинах. Появились территориальные (соседские) общины. В таких общинах людей объединяло не кровное родство, а проживание на одной территории.
Из общины стали выделяться вожди и старейшины, которые управляли жизнью общины. Обмен продуктами, который контролировали старейшины, привел к накоплению богатств. Появление накоплений стало причиной столкновений между племенами. Взятые в плен враги становились рабами. Появились люди, обладающие богатствами и владеющие рабами. Зародилась эксплуатация — присвоение результатов чужого труда.
Постепенно общины объединялись под властью верховного вождя. Появились союзы племен и их правители. Они стали устанавливать правила и следили за их соблюдением. Все это привело к постепенному распаду первобытно-общинного строя и появлению новой формы организации жизни – государству. Начали формироваться народности, этносы.
Объяснение:
Сіверський Донець – головна водяна артерія сходу України і величезний приток Дона (басейн Азовського моря). Довжина ріки 1053 км. Протікає вона територією Харківської, Донецької і Луганської областей. Характерна ширина долини – до 20-26 км, з високими правими і пологими лівими берегами.
Найбільш значущими притоками Сіверського Дінця є ріки Вовча, Великий Бурлук, Уда, Бахмут, Айдар і Лугань. У долині ріки розташована православна святиня України – Свято-Успенська Святогорська лавра, перлина природоохоронного фонду сходу країни - національний природний парк "Святі Гори". На берегах ріки розташовані такі міста як Чугуєв, Ізюм, Лисичанськ, Святогорськ, Северодонецк.
Загальна довжина річок України складає 248 тис. км. Якщо їх протягнути по екватору, то умовна ріка більше шести разів обійде навкруги Землі.