Результатом інтеріоризації особистістю моральних вимог суспільства в її самовимоги є почуття морального обов'язку. На сторожі морального обов'язку особистість ставить совість. Щодо цього досить влучне міркування висловив сучасний латвійський філософ Август Мілтс: "Чим складніший внутрішній світ особистості, чим багатоманітніші відносини людини з навколишнім світом, тим сильніша потреба врівноважити свій духовний світ і бути автономною особистістю. І людина починає сама вершити над собою суд, віддавати собі похвалу, оцінювати вчинки, давати поради, наводити порядок у внутрішньому "господарстві", виховувати себе. І вона переконується, що там, усередині, є якась могутня і таємнича сила, що є сама собі законом. Є совість".
Совість (сумління) — вияв моральної самосвідомості особистості, її здатність здійснювати моральний самоконтроль, самостійно формулювати для себе моральні обов'язки, вимагати від себе їх виконання і здійснювати оцінку своїх вчинків.
1) На листе А4 начертите рамку (слева надо отступить 20 мм, от всех других сторон отступить 5 мм) и в правом нижнем углу начертить основную надпись размером 145 мм х 22 мм и заполните её по образцу на фото №3.
Замерьте расстояние по длине листа между рамками - L.
Замерьте расстояние по высоте листа между рамками - h.
Рассчитайте а и b по формулам на фото №1.
Проведите тонкие вертикальные линии, начиная от рамки слева:
а, 50 мм, а, 50 мм. Теперь проведите тонкие горизонтальные линии, начиная от рамки сверху: b, 52 мм, b, 50 мм.
Получите на пересечении этих линий прямоугольники, это - зоны, где будут располагаться виды детали.
2) На фото №2 показаны виды детали и проставлены размеры.
Повторите их в ваших прямоугольниках сначала в тонких линиях, а затем обведите сплошной основной толстой линией толщиной 1 мм. С тонких линий нанесите размеры, как на чертеже.
Надеюсь, что смогла вам .
Мабуть, в образі Маленького принца до оповідача прийшло його безгрішне дитинство («Але ти невинний і прибув із зірки»,— говорить автор, звертаючись до Маленького принца), його чиста, незаплямована совість. Так маленький герой допоміг льотчику гостріше й уважніше подивитися на життя, на своє місце в ньому і по-новому все це оцінити. Оповідач повертається до товаришів зовсім іншою людиною: він зрозумів, як треба дружити, що треба цінувати й чого побоюватися, тобто він став мудрішим і менш легковажним. Маленький принц навчив його ЖИТИ. Саме в пустелі, удалині від суєти, яка цілком поглинає нас і наші душі, там, де на самоті пророки і пустельники спізнавали великі істини, льотчик, теж на самоті наблизився до розуміння сенсу життя. Але пустеля — це ще й символ самотності людини: «З людьми теж одиноко…».