Трагізм "дрібниць життя" в оповіданнях А. Чехова
Іноді стає страшно, коли замислюєшся над життям, його плином і побудовою. Аналізуючи день, який завершується, несподівано доходиш висновку, що життя порожнє. Справді, що ти зробив за ці неповторні години свого існування? Прокинувся, навів ранковий марафет, поснідав, пообідав, повечеряв, скільки-то часу чепурився перед дзеркалом, скільки-то теревенив зі знайомими, щось там робив. Нічого не відкрив, нічого не винайшов. День минув у дрібницях, таких самих як вчора, і таких самих, які будуть завтра. Людина прикута до дрібниць.
Саме цей трагедійний аспект життя і стає для Чехова, так би мовити, головним персонажем його оповідань.
Розкриємо навмання його збірку.
Ось "Дама з собачкою". "Прозаїчний" випадок подвійної подружньої зради, де інтимні стосунки знаходяться поруч із з поїданням кавуна, поки жінка поплаче з незвички. А потім довгий і звичний зв'язок зі звичними вже і навіть ритуальними пошуками на словах виходу із ситуації, що склалася. Господи, і оце і є новітні Тристан та Ізольда?!
"Дев'ятирічний хлопчик Ванька Жуков, відданий на навчання до шевця Алякіна у ніч перед Різдвом не лягав спати". Хлопчик пише листа до свого дідуся на село, а в тому листі знов перелік низки дрібниць, які пожирають людське життя і надії на краще майбутнє. Найстрашніше те, що утискачі Ваньки свого часу зазнали такої самої науки і, здавалося б, повинні були дійти певних висновків, згадати свої болі...
Дарма!
Основой воспитания нравственной привычки является положительная мотивация поведения детей. Показателем сформированности нравственных качеств личности будет наличие внутреннего контроля. Для дошкольников лучшим передачи знаний о мире будет сказка. Она развивает у ребёнка к рефлексии. В каждой сказке заложен нравственный урок, и педагогам и психологам необходимо это использовать в своей работе. Сказка должна быть осмыслена ребенком, и этому совместный анализ сказки. Взрослый найти скрытые значения и жизненные уроки, заложенные в сказке