Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.
Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.
Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.
Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.
Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…
Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.
Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.
Современником Юстиниана Великого в Персии был Хосров Ануширван. т. е. Справедливый, один из самых выдающихся государей: во внутреннем управлении Персией он поправил финансы, строил мосты, проводил каналы и т. д.
Сильная централизация, самодержавие помогали Византии сохранить свою целостность. Но византийская имперская власть проявляла не только силу и могущество, но и слабость.
Общее с Западной Европой |
Отличие от Западной Европы |
Превращение свободных в общинников в зависимых крестьян |
Лишение крестьян земли и переселение на земли феодалов |
Образование в провинциях крупных земельных владений |
Соперничество столичной знати и провинциальных землевладельцев |
Феодальная эксплуатация в поместьях |
Сохранение государственных налогов |
Возрастание независимости крупных феодалов в провинциях |
Не сложились сословия, не сложилась феодальная лестница |
Появление военных дружин |
Не сформировалось рыцарское войско |
Сохранение сильной центральной власти |
Те процессы, которые происходили в Византии, шли независимо от государственной власти, выходили из-под ее контроля. Власть использовала свою силу лишь для того, чтобы препятствовать появлению нового.
Объяснение:
Маленький принц» — неперевершений гімн світосприйманню дитини, яка є справжнім чарівником і володарем життя. Дійсно, дорослі забувають і втрачають з часом гостроту сприйняття навколишнього світу і чистоту вражень від того, що відбувається. їх фантазія затиснута в суворі рамки і вкрита крижаною цинічністю. І лише дитина здатна на безпосереднє сприйняття світу і на творення власного.
Деякі дорослі іноді зустрічаються зі своїм дитинством. Так трапилося й у творі Антуана де Сент-Екзюпері (багато в чому автобіографічному). Герой, який, пролітаючи на літаку над пустелею, потрапив в аварію, випадково в пустелі зустрічає дивовижного хлопчика — Маленького принца.
Спочатку світ дорослої людини і світ маленького хлопчика не знаходять точок зіткнення і спільної мови, але потім виникає діалог, і дорослий відчуває, Що у нього багато спільного з думками Маленького принца.
Подорожуючи з планети на планету у пошуках друга, принц потрапив на Землю й одразу зустрів близьку за духом людину. Важливим є те, що між незнайомими людьми виникли взаємини, відбувся діалог.
«Що означає «приручити»?» — питає Маленький принц. І починає осягати все значення почутого. Це щасливе хвилювання і переживання від радості зустрічі з кимось незнайомим переповнює Маленького принца. Він знаходить у пустелі колодязь з питною водою, бо якщо сприймати світ як свій улюблений і затишний будинок, то можна досягти всього, що хочеш. «Найголовніше в житті — знайти справжнього друга», — вважає Маленький принц. Льотчик дивується мудрості маленького хлопчика. Людям необхідно вгамовувати спрагу, але іноді рятівна волога необхідна і серцю.
Але настав час повертатися на свою планету. «Я не покину тебе», — говорить Маленький принц, але повертатися необхідно. На рідній планеті на нього чекає Роза, за яку він відповідає.
Пройшов деякий час, але не пройшло якесь хвилююче відчуття, очікування чогось. Можливо, повернення Маленького принца.
Серце б'ється по-іншому, рветься кудись у незвідані простори на зустріч з Маленьким принцом. Так, Маленький принц навчив дорослу людину бачити світ серцем.