В православии принято семь таинств, семь даров Святого Духа: крещение, миропомазание, евхаристия (причащение), покаяние, таинство священства, таинство брака и елеосвящение. Крещение, покаяние и евхаристия установлены самим Иисусом Христом, о чем сообщается в Новом Завете.Внешние знаки совершения таинств, т.е. церковные обряды, необходимы для человека, так как человеческая несовершенная природа нуждается в видимых символических действиях почувствовать действие невидимой силы Бога. Кроме таинств, в Православной церкви приняты и другие богослужебные обряды, которые в отличие от таинств имеют не божественное, а церковное происхождение. Таинства сообщают благодать всей психофизической природе человека и производят глубокое воздействие на его внутреннюю, духовную жизнь. Обряды же призывают благословение лишь на внешнюю сторону земной человеческой жизни (см. САКРАМЕНТАЛИИ). Совершение каждого таинства несет с собой особый дар благодати. В крещении дается благодать, очищающая от греха; в миропомазании – благодать, укрепляющая человека в духовной жизни; елеосвящение – дар, исцеляющий недуги; в покаянии дается прощение согрешений.
1. У Конституції України закріплена ціла низка як традиційних, так і нових гарантій прав та свобод людини та громадянина, які дозволяють кожному громадянину обирати вид своєї поведінки, користуватися економічними й соціально – політичними свободами та соціальними благами як в особистих, так і в суспільних інтересах. Зокрема, кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, водночас має обов’язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток особистості (стаття 23 Конституції України).
Конституція закріплює право кожного на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам (стаття 28 Конституції України).
Громадяни України мають рівні конституційні права і свободи і є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань (стаття 27 Конституції Украины).
2. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України .
Вищим органом в системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади.
До системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізовуються і ліквідуються в порядку, встановленому законодавством.
До системи місцевих органів виконавчої влади входять місцеві державні адміністрації, які здійснюють виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі.
Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.