Антон Павлович Чехов увійшов в історію російської та світової літератури як найвидатніший майстер короткого оповідання. На його думку, одна з найважливіших проблем людського суспільства — проблема щастя людей. Чехов ставить питання про необхідність зміни суспільства, в якому порядні люди не можуть бути щасливими.
В оповіданні "Дама з собачкою" щастя — це любов. Герої оповідання, що покохали один одного, одружені, мають сім'ї, тому вони не можуть зустрічатись відкрито. Але на своєму шляху до щастя вони мають намір подолати всі перешкоди.
Герой оповідання, Гуров, одружився дуже рано, мав трьох дітей, жінку свою не любив, постійно зраджував її. І тому до жінок ставився як до осіб "нижчої раси". Ганна Сергіївна не те щоб не кохала свого чоловіка, вона навіть не поважала його, вважала лакеєм. Існування цих двох людей до зустрічі було безцільним, бездуховним, одноманітним.
На мою думку, Шевченко б написав, що доля сучасної української жінки саме те чого він прагнув. Оскільки, сучасна українська жінка та й взагалі сучасний народ більше не кріпаки. А якщо брати саме жінку, то ми змогли добитися того, що краса нашого народу, тепер нарівні з чоловіками може здобувати освіту. Також жінки в наш час мають більше прав ніж раніше. Вони самі можуть обирати свою долю. Тільки їм вирішувати як провести своє життя. Вони не зобов'язані все життя "служити" своєму чоловіку, а можуть обрати собі розкішне життя, де саме вони встановлюють правила. Тому думаю Шевченко б написав схожі слова схожі до моїх, адже він завжди прагнув справедливості.
Все любят сладкое даже взрослые .Сладкое-это очень вкусная еда , поэтому её все так любят.Я тоже их люблю.Сладкое невозможно объяснить что это такое.Сладкое это чудо.