В основу сюжету покладено фантастичну подію — знаходження друзями (Мумі-троль, Чмих і Нюхмумрик) чорного капелюха, що належав Чарівникові. Капелюх мас чарівні властивості міняти форми предметів, що з подивом ігає все сімейство мумі-тролів і всі, хто потрапляє до їхнього дому. Маленький Мумі-троль, котрий надів капелюх на голову, так змінився, що ного не впізнали навіть його найближчі друзі. Але його Маму не можна ввести в оману ніякими дивами. Вона впізнає свого сина завжди.
Події відбуваються в Долині Мумі-тролів. Мумі-троль, його Мама і Тато зовні нагадують смітних бегемотиків, але вони не є ними насправді. Хропусі (Хропся і Хропусь) від хвилювання здатні змінювати своє забарвлення. У будинку мумі-тролів завжди дружно та весело, пахне оладками з малиновим варенням, ніхто нікого не повчає, усі уважні один до одного. У казковому домі живе любов, про яку не говорять, але яка відчувається в кожному доброму слові й учинках заради інших. Якщо комусь сумно або в когось трапилася біда, мумі-тролі та їхні друзі вирішують проблему спільно, але водночас не порушують право кожного на особисте життя, не вимагаючи зайвих пояснень.
У творі утверджується образ дому, який би хотілося мати всім — теплого, затишного, дружного, веселого. У сімейних стосунках, що існують поміж мумі-тролями, утверджуються цінності, які потрібні кожному: повага до Мами, котра всіх любить і про всіх дбає; авторитет Тата, слово якого є законом для дітей; свобода й право дітей на свої інтереси і разом з тим їхня відповідальність за все, що відбувається в родині.
Повість завершується веселим бенкетом на честь знаходження Маминої торбинки, яскравим феєрверком і фокусами Чарівника. Мама і Мумі-троль повертаються до своєї домівки
Объяснение:
Полі́сся — історико-етнографічний край та природно-географічний регіон у межах Поліської низовини, у басейні річок Прип'яті та середнього Західного Буг, для якого прикметна надзвичайно волога, лісиста та болотиста місцевість, густа річкова сітка, низька густота населення. Лежить на півночі України, півдні Білорусі й почасти Росії та Польщі. За фізико-географічним районуванням Полісся розглядається як фізико-географічна провінція мішаних лісів фізико-географічної зони Східно-Європейської рівнини. Природні умови зумовили тут слабку урбанізацію, ізольованість населених пунктів, а через це добре збереглось багато елементів традиційної матеріальної та духовної культури населення Полісся. Головні міста: Пинськ, Ковель, Сарни, Лунинець, Кобринь, Мозир, Овруч, Коростень, Чернігів.
Объяснение:
Выясним, при каких условиях наступают прохождения Венеры по диску Солнца или за ним. Обозначим через S, R и r радиусы Солнца, Земли и Венеры, а через L и l - расстояния от Солнца до Земли и Венеры (будем считать их орбиты круговыми).
На рисунке видно, что для наступления прохождения Венеры по диску Солнца нужно, чтобы Венера хотя бы задела краем конус, описанный вокруг поверхностей Солнца и Земли. Учтем, что все угловые величины, о которых пойдет речь, малы. В этом случае угол раствора конуса а равен
Прохождение произойдет, если в момент нижнего соединения Венера будет отстоять от плоскости эклиптики на расстояние, не превышающее величину h1:
В случае покрытия Венеры Солнцем угол раствора конуса составит
а максимальное расстояние Венеры от плоскости эклиптики в момент уже верхнего соединения
В течение своего орбитального периода Венера может отходить от плоскости эклиптики на значительно большие расстояния (более 6 млн. км). Поэтому вероятность наступления прохождения по диску Солнца или за ним можно считать пропорциональной величине h1 или h2, соответственно. А это значит, что прохождения за диском Солнца происходят в среднем в h2/h1 = 5.94 раза чаще, чем прохождения по его диску.
Интересно, что прохождения Венеры за диском Солнца происходят в ту же эпоху и в том же календарном месяце, что и прохождения по диску дневного светила. Так, более редкие прохождения Венеры по диску Солнца в июне 2004 и 2012 года сопровождаются сразу десятью покрытиями Венеры Солнцем, которые также происходят в июне каждые 8 лет с 1976 до 2048 года.