1. Воинская обязанность граждан Луганской Народной Республики (далее – граждане) предусматривает:
1) воинский учет;
2) обязательную подготовку к военной службе;
3) призыв на военную службу;
4) прохождение военной службы по призыву;
5) пребывание в запасе;
6) призыв на военные сборы и прохождение военных сборов в период пребывания в запасе.
2. В период мобилизации, в период военного положения и в военное время воинская обязанность граждан определяется законами, иными нормативными правовыми актами Луганской Народной Республики и также предусматривает:
1) призыв на военную службу по мобилизации, в период военного положения и в военное время;
2) прохождение военной службы в период мобилизации, в период военного положения и в военное время;
3) военное обучение в период военного положения и в военное время.
3. Граждане освобождаются от исполнения воинской обязанности только по основаниям, предусмотренным настоящим Законом.
4. Граждане вправе исполнять конституционный долг по защите Отечества путем добровольного поступления на военную службу в порядке, установленном настоящим Законом.
5. Граждане имеют право на замену военной службы альтернативной гражданской службой в соответствии с Конституцией Луганской Народной Республики и законом.
6. Исполнение гражданами воинской обязанности обеспечивают в пределах своей компетенции органы государственной власти Луганской Народной Республики, иные государственные органы Луганской Народной Республики, органы местного самоуправления и организации независимо от организационно-правовых форм и форм собственности (далее – организации) и их должностные лица.
7. Компенсация расходов, понесенных организациями и гражданами в связи с исполнением настоящего Закона, осуществляется в порядке, определяемом Правительством Луганской Народной Республики, в пределах выделенных бюджетных ассигнований.
Нещодавно на уроці зарубіжної літератури ми вивчали твір В.Бикова «Альпійська балада». Мене відразу захопив сюжет повісті. Коли я дочитала до кінця, була вражена ще більше. Це трагічна історія людського життя під час другої світової війни. Я побачила справжню велич, силу і красу звичайних людей у страшні воєнні часи.
Головний герой утікає з концтабору. «Звірі» вийшли на полювання, його переслідували пащі натренованих собак. Багато довелося пережити Іванові у його нелегкій дорозі на волю. Знайомство із Джулією. Зустріч з голодним божевільним і його загибель. Іван дуже хотів його врятувати, але не міг, бо інакше би усіх зловили. Совість не дозволяла кинути напризволяще Джулію, він ніс її, коли вона була знесилена і втратила віру на порятунок. Джулія перев’язувала рани, що боліли і дошкуляли йому. Почуття кохання, що спалахнуло у такий тривожний час, додало сили утікачам. Ми бачимо, що справжні люди є добрими, щирими і людяними навіть тоді, коли перебувають у нелюдських умовах.
Наприкінці твору вражає самопожертва головного героя. Глибокий сніг ховає Джулію від ворогів. Іван загинув, але своїм вчинком врятував дівчину.
На жаль, твір воєнної тематики перегукується з сьогоденням. На сході країни триває війна. Там також є герої: сміливі, сильні, готові до самопожертви. Вони здатні протистояти долі, готові до важких
