ответ:
на земле насчитывается около 7 000 языков[1].
с развитием коммуникаций количество живых языков сокращается со средней скоростью 1 язык в две недели[2].
на 40 наиболее распространённых языках разговаривает примерно 2/3 населения земли. больше всего людей говорят на китайском, хинди, , испанском, арабском, и португальском. значительно распространён и французский язык, однако число тех, кто считает его родным (первым), сравнительно невелико.
в настоящее время насчитывается чуть более 400 языков, которые считаются исчезающими.
языки умирают вместе с последним носителем, и поэтому опасность грозит, прежде всего, народностям, не использующим письменность[3].
одна из причин гибели языков — неравномерное распределение их по числу носителей. так, на 80 % населения планеты приходится 80 языков, а на 3,5 тыс. языков — лишь 0,2 % жителей земли. основными причинами процесса исчезновения языков считаются и миграция. люди уезжают из деревень в города и теряют язык своего народа[4].
около половины ныне существующих языков выйдет из употребления уже к середине xxi столетия[5]. многие языки исчезают из-за того, что их носители вступают в контакт с более сильной языковой средой, поэтому под угрозой исчезновения в первую очередь находятся языки малых народностей и языки народов, не имеющих государственности. если язык изучают менее 70 % детей, он считается исчезающим. по данным «атласа мировых языков, находящихся под угрозой исчезновения» юнеско, в настоящее время в европе исчезновение угрожает примерно 50 языкам.
в наиболее уязвимом положении находятся языки аборигенов австралии, индокитая, америки, африки и изолированных от континентов островов — там существует множество мелких народностей, которые вытесняются другими, а также, в случае с островами, при массовой смерти народа некому возрождать его. наиболее стойки языки европы — страны европы развиты, и в них обитает множество жителей; следовательно, потеря даже нескольких тысяч носителей данных языков является несущественной. единственным исключением является латынь, являющаяся одним из официальных языков ватикана и представляющая собой уже мёртвый язык.
Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.
Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.
Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.
Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.
Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…
Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.
Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.
