Дети-очень агрессивный народ. Иногда дело не в самом человеке ,а в людях которые тебя унижают. Дети издеваются над теми кто не может дать отпор,надеясь тем самым повысить уровень своей значимости в лице одноклассников. Советую публично подойти к тем кто это сказал и громко сказать: Если вы на до мной издеваетесь ,то это лишь показывает низкий уровень вашего интеллекта. Вы такие же люди как и я-у нас одинаковые органы и мы все живем в одной стране. В чем смысл ваших издевательств? Сломать меня решили? Не получится и я не позволю. Если кто-то еще раз оскорбит меня,я разобью лицо этого человека и заставлю его страдать так сильно,что его глаза будут походи на куски адского камня. Я буду его бить до тех пор пока вы все не уподете на колени и не начнете прощения...
Объяснение:
После этих слов лучше убежать как можно быстрее. Советую обратится сразу к директору школы. Главное не переиграть ,а то вас могут избить. Бежать советую сразу после фразы которую я подчеркнул, а все остальное кричать в след и попутно снимать их лица на камеру.
Алгори́тм (латинізов. Algorithmi за араб. ім'ям перського математика аль-Хорезмі) — набір інструкцій, які описують порядок дій виконавця, щоб досягти результату розв'язання задачі за скінченну кількість дій; система правил виконання дискретного процесу, яка досягає поставленої мети за скінченний час. Для візуалізації алгоритмів часто використовують блок-схеми.
Для комп'ютерних програм алгоритм є списком деталізованих інструкцій, що реалізують процес обчислення, який, починаючи з початкового стану, відбувається через послідовність логічних станів, яка завершується кінцевим станом. Перехід з попереднього до наступного стану не обов'язково детермінований — деякі алгоритми можуть містити елементи випадковості.
Поняття алгоритму належить до підвалин математики. Обчислювальні процеси алгоритмічного характеру (як-то арифметичні дії над цілими числами, знаходження НСД двох чисел тощо) відомі людству з глибокої давнини. Проте, чітке поняття алгоритму сформувалося лише на початку XX століття.
Часткова формалізація поняття алгоритму розпочалася зі спроб розв'язати задачу розв'язності (нім. Entscheidungsproblem), яку сформулював Давид Гільберт у 1928 р. Наступні формалізації були необхідні для визначення ефективної обчислювальності[1] або «ефективного методу»[2]; до цих формалізацій належать рекурсивні функції Геделя-Ербрана-Кліні 1930, 1934 та 1935 років, λ-числення Алонзо Черча 1936 р., «Формулювання 1» Еміля Поста 1936 року, та машина Тюрінга, розроблена Аланом Тюрінгом протягом 1936, 1937 та 1939 років. В методології алгоритм є базисним поняттям і складає основу опису методів. З методології виходить якісно нове поняття алгоритму як оптимальність з наближенням до прогнозованого абсолюту. Зробивши все в послідовності алгоритму за граничних умов задачі маємо ідеальне рішення нагальних проблем науково-практичного характеру. В сучасному світі алгоритм будь-якої діяльності у формалізованому виразі складає основу освіти на прикладах, за подоби. На основі подібності алгоритмів різних сфер діяльності була сформована концепція (теорія) експертних систем.