новітню епоху великих соціально-економічних перетворень український народ вступив без власної держави. Він був об'єктом жорстокого колоніального гноблення. Іноземні поневолювачі безсоромно грабували багаті землі, природні ресурси України. Тяжке становище трудового народу, особливо селянства, посилювалось його соціальною та політичною незахищеністю
Після скасування кріпосного права в Україні виникають різні форми економічної самооборони громадянства, які ґрунтувалися на багатовікових народних традиціях.
Найважливішою з них стає кооперація, як рух самооборони економічно слабких і соціальне принижених верств населення. Важливу роль не лише в національно-культурному, а й в економічному піднесенні українського народу відігравали українські суспільні організації 60-70-х років XIX ст.
Ініціатором організації першого споживчого кооперативу в Україні виступила харківська громада. Статут харківського споживчого товариства було затверджено 6 жовтня 1866 p. З самого початку товариство налічувало 64 члени з повним (50 крб.) та 292 члени з неповним паєм. Крім торгівлі предметами широкого вжитку, товариство мало свою їдальню, пекарню, фабрику овочевих напоїв, забезпечувало своїх членів паливом. Товариство ознайомлювалося з кооперативним рухом на Заході, його представники побували у Великобританії, Франції та Німеччині, підтримували зв'язки із зарубіжними кооперативними організаціями.
У 1870 p. з ініціативи харківського споживчого товариства було заплановано кооперативний з'їзд та утворення споживчого кооперативного союзу. Проте харківський губернатор заборонив проведення цих заходів на тій підставі, що діяльність таких товариств не повинна поширюватися поза межі одного міста.
Друге кооперативне споживче товариство засновано у Києві наприкінці 1868 p. Його раду очолювали тогочасні найвидатніші діячі українського національного руху, провідні науковці В. Антонович, О. Кістяківський, М. Яснопольський, М. Зібер, М. Драгоманов, В. Гец.
Активну участь у діяльності товариства брали інші члени київської громади, студенти університету. Його фундатором був відомий молодий економіст М. Зібер. Товариство налагодило торгові зв'язки з Харковом, Полтавою, Одесою, Борзною, Керчю. В той самий час виникли споживчі товариства в Єлізаветграді, Ізюмі, Балті, Севастополі, Сімферополі, Миколаєві, Херсоні, Катеринославі, Чернігові, Лебедині. Протягом 1866-1870 p. в Україні діяло 20 споживчих кооперативів. Їх загальна кількість в імперії Романових тоді становила 63.
Однак перші українські кооперативи проіснували лише кілька років, їх занепад був зумовлений рядом причин. Насамперед погано був підготовлений соціальний ґрунт для кооперативної діяльності. Переважна більшість громадян ще не розуміла суті та значення
история астрономии, история развития астрономии, история науки астрономия, краткая история астрономии, история российской астрономииАстрономия – древняя наука. Первые упоминания астрономических наблюдений, которые подтверждены историками, относятся к 8 веку до н. э. В этой статье мы постараемся вкратце рассказать об истории развития астрономии и познакомить вас с основными вехами в ее становлении как науки. Условно развитие астрономии можно разделить на несколько этапов: древний, античный, арабский, европейский и современный. Расскажем немного о каждом из них. Граница древнего периода проходит примерно по 1000 году до н. э. К нему относятся такие события, как установление египетского солнечного календаря и создание первой карты звездного неба. Античный период истории науки астрономии примечателен идеями Пифагора о шарообразности Земли и идеями Гераклита о вращении нашей планеты вокруг собственной оси. Кроме того, приблизительно в 3 веке до н. э. были составлены первый каталог звезд, включавший около 850 астрономических объектов, и первые таблицы движения Солнца и Луны. Античные научные традиции нашли свое продолжение и в арабском мире. В 1 веке н. э. были открыты Багдадская астрономическая школа и обсерватория, а во 2 веке н. э. арабские астрономы расширили каталог известных звезд и уточнили наклон эклиптики к экватору. Расцвет астрономии пришелся на 15 век (европейский период). Работы Коперника, закон тяготения Ньютона, создание первого телескопа, открытие малых планет Цереры и Юноны, получение первых фотографий Солнца – это малый список достижений ученых на поприще астрономии и астрофизики. Астрономия 20 века впитала в себя все достижения и смогла открыть человечеству дорогу в космос. С краткой историей космонавтики можно познакомиться на сайте «Мы верим в космос». Это интерактивный арт-проект, созданный при поддержке «Роскосмоса» и описывающий основные достижения космонавтики в период с 1957 года по 2015 год. История российской астрономии Принято считать, что российская астрономия стала развиваться только под воздействием идей Коперника – примерно в 16 веке. Самый ее расцвет связан с именами Ломоносова, Петра Первого и Якова Брюса. Именно их по праву можно считать первыми русскими астрономами, а переоценить их влияние на историю российской астрономии просто невозможно. При Петре Первом были построены астрономическая обсерватория, планетарий и Петербургская академия наук. Наш магазин предлагает вам приобрести телескоп и приобщиться к этой удивительной науке – астрономии!
новітню епоху великих соціально-економічних перетворень український народ вступив без власної держави. Він був об'єктом жорстокого колоніального гноблення. Іноземні поневолювачі безсоромно грабували багаті землі, природні ресурси України. Тяжке становище трудового народу, особливо селянства, посилювалось його соціальною та політичною незахищеністю
Після скасування кріпосного права в Україні виникають різні форми економічної самооборони громадянства, які ґрунтувалися на багатовікових народних традиціях.
Найважливішою з них стає кооперація, як рух самооборони економічно слабких і соціальне принижених верств населення. Важливу роль не лише в національно-культурному, а й в економічному піднесенні українського народу відігравали українські суспільні організації 60-70-х років XIX ст.
Ініціатором організації першого споживчого кооперативу в Україні виступила харківська громада. Статут харківського споживчого товариства було затверджено 6 жовтня 1866 p. З самого початку товариство налічувало 64 члени з повним (50 крб.) та 292 члени з неповним паєм. Крім торгівлі предметами широкого вжитку, товариство мало свою їдальню, пекарню, фабрику овочевих напоїв, забезпечувало своїх членів паливом. Товариство ознайомлювалося з кооперативним рухом на Заході, його представники побували у Великобританії, Франції та Німеччині, підтримували зв'язки із зарубіжними кооперативними організаціями.
У 1870 p. з ініціативи харківського споживчого товариства було заплановано кооперативний з'їзд та утворення споживчого кооперативного союзу. Проте харківський губернатор заборонив проведення цих заходів на тій підставі, що діяльність таких товариств не повинна поширюватися поза межі одного міста.
Друге кооперативне споживче товариство засновано у Києві наприкінці 1868 p. Його раду очолювали тогочасні найвидатніші діячі українського національного руху, провідні науковці В. Антонович, О. Кістяківський, М. Яснопольський, М. Зібер, М. Драгоманов, В. Гец.
Активну участь у діяльності товариства брали інші члени київської громади, студенти університету. Його фундатором був відомий молодий економіст М. Зібер. Товариство налагодило торгові зв'язки з Харковом, Полтавою, Одесою, Борзною, Керчю. В той самий час виникли споживчі товариства в Єлізаветграді, Ізюмі, Балті, Севастополі, Сімферополі, Миколаєві, Херсоні, Катеринославі, Чернігові, Лебедині. Протягом 1866-1870 p. в Україні діяло 20 споживчих кооперативів. Їх загальна кількість в імперії Романових тоді становила 63.
Однак перші українські кооперативи проіснували лише кілька років, їх занепад був зумовлений рядом причин. Насамперед погано був підготовлений соціальний ґрунт для кооперативної діяльності. Переважна більшість громадян ще не розуміла суті та значення