Подані на перших сторінках підручника ілюстрації - це фотографії. Історики називають їх фотодокументами, адже вони є важливими джерелами знань про минулі часи. Крім фотографій, про події минулого свідчать усілякі вироби людських рук, сказане чи написане слово. Такі джерела інформації називають історичними джерелами. Історичні джерела - свідки минулого, за якими вчені з'ясовують умови життя в попередні часи. З-поміж історичних джерел вирізняють речові, писемні та усні.
До речових джерел належать давні монети, господарчі знаряддя, хатнє начиння, залишки посуду, одяг, прикраси тощо. Хоч якими цінними вони є для історії, проте відтворення минулого тільки за ними не було б повним. Адже вік речових пам'яток нетривалий. Тому історики послуговуються ще й словесними джерелами - писемними та усними. Завдяки вченим починають «промовляти» написи на каменях, кістках, металі, стають зрозумілими літописи, листи, щоденники, перетворюючись на писемні джерела історії.
В історії кожного народу була дописемна доба, коли всі знання передавалися з уст в уста. Отже, давні легенди, міфи, перекази, казки та обрядові пісні - то не лише витвір народної фантазії, а й скарбниця досвіду попередніх поколінь і тому - безцінне джерело для історика.
Слова кардинала Ришелье означают, что прежде всего он стремился укрепить королевскую власть в противовес крупным феодалам, которые старались ослабить центральную власть и влиять на государственные дела. Кардинал Ришелье продолжал политику централизации власти в руках короля: жестоко карал аристократов и смещал чиновников, если они проявляли своеволие, запретил дуэли между дворянами — проливать кровь надо за короля, передал власть на местах чиновникам — интендантам, которые назначались правительством и перед ним же отчитывались. Только после укрепления абсолютной королевской власти Ришелье решал государственные вопросы экономического и внешнеполитического характера.
Слова кардинала Ришелье означают, что прежде всего он стремился укрепить королевскую власть в противовес крупным феодалам, которые старались ослабить центральную власть и влиять на государственные дела. Кардинал Ришелье продолжал политику централизации власти в руках короля: жестоко карал аристократов и смещал чиновников, если они проявляли своеволие, запретил дуэли между дворянами — проливать кровь надо за короля, передал власть на местах чиновникам — интендантам, которые назначались правительством и перед ним же отчитывались. Только после укрепления абсолютной королевской власти Ришелье решал государственные вопросы экономического и внешнеполитического характера.
До речових джерел належать давні монети, господарчі знаряддя, хатнє начиння, залишки посуду, одяг, прикраси тощо. Хоч якими цінними вони є для історії, проте відтворення минулого тільки за ними не було б повним. Адже вік речових пам'яток нетривалий. Тому історики послуговуються ще й словесними джерелами - писемними та усними. Завдяки вченим починають «промовляти» написи на каменях, кістках, металі, стають зрозумілими літописи, листи, щоденники, перетворюючись на писемні джерела історії.
В історії кожного народу була дописемна доба, коли всі знання передавалися з уст в уста. Отже, давні легенди, міфи, перекази, казки та обрядові пісні - то не лише витвір народної фантазії, а й скарбниця досвіду попередніх поколінь і тому - безцінне джерело для історика.