Узбекистан, расположенный в самом сердце Азии, лежит по большей части на равнине, но постепенно, с запада на восток, ландшафты этой солнечной страны переходят в горные хребты Тянь-Шаня и Памира. Средняя высота гор Узбекистана колеблется от 2 до 3 тысяч метров, и если небольшой горный хребет Султан-Увайс (Султан Уиз-Даг) в Каракалпакстане не превышает отметки 500 метров, то пики Гиссарского хребта в Сурхандарье переходят отметку 4000 метров, в зону вечных снегов.
Горы Узбекистана – геологически довольно старые, склоны часто пологие, однако многочисленные реки, стекающие со снежных вершин, за миллионы лет выточили во многих местах глубокие живописные каньоны, такие как Гулькамские теснины, Лангарский каньон, каньон Куласай и другие.
Загалом збереглося дев'ять манускриптів поеми. Найдавнішим та найповнішим рукописом є так званий «Оксфордський» варіант, який уклав англо-нормандський писар у XII ст.[2]
«Пісня про Роланда» складається з 4000 віршів (в ранньому рукописі XIII ст. налічувалося 9000 віршів[3]), написаних давньофранцузькою мовою та поділених на асонансні тиради або «ле» (фр. lay)[4], які використовували та поширювали у своїх піснях трубадури та жонглери.
Історичну основу твору складає епізод розгрому басками у Ронсевальській ущелині в Піренеях (778) ар'єргарду військ Карла Великого, що відступали з Іспанії, на чолі з Роландом. У поемі баски-християни замінені маврами-мусульманами.
Вперше «Пісню» надруковано 1837 року в Парижі.[5]
Італійські поети Л.Пульчі, М.Боярдо й Л.Аріосто в своїх поемах переробляли оповіді про Роланда у дусі гуманістичних ідей Відродження.[6]
Це класичний приклад епіки, яка оспівує чесноти лицарства, феодальної честі та віри.
Решение к задаче по физике представлено в виде картинки и приложено к ответу