Том Сойєр – дванадцятирічний життєрадісний хлопчик. Він дуже спритний, хитрий, іноді буває пустотливий. Всі навколишні страждають від його витівок. Прогулювання уроків, купання без дозволу тітки, постійні бійки з хлопчиськами, спустошення банок з вареньем- ось лише мала частина того, що він творить майже щодня. Бідна тітка Поллі, з якої Том живе, ніяк не може його перевиховати. Всі її спроби покарати хлопчика за прокази закінчуються тим, що він відволікає її та збігає.
Багата уява Тома і енергія, що б’є з нього ключем не дають спокійно жити не йому самому, не оточуючим. Він постійно шукає собі пригоди. Йому не до душі нудні заняття в школі, тому йому доводиться винаходити нов розважитися.
З ним ніхто не зрівнятися в хитрості! Коли тітка Поллі змусила його фарбувати паркан, він зробив вигляд, що ця робота йому дуже подобається і сказав, що з цією справою майже ніхто крім нього впоратися не зможе. Після цього кожен, хто був поруч з ним, не тільки фарбував паркан замість хитруна, але і платив йому за це тим, що було з собою.
Том не любить ябед і своїх ровесників, які були одягнені як “франти”. Побачивши одного разу такого хлопчика він не роздумуючи кинувся битися з ним і, звичайно, здобув перемогу. Не позичати йому і хоробрості. Доводив він це багато разів. Наприклад, коли вони з другом вночі вирушили на кладовище, де стали випадковими свідками незаконного розколювання могили і вбивства людини. Свою стійкість він підтвердив і коли вони з однокласницею заблукали в печері, де пробули кілька днів. Після того, як у них скінчилася вода, їжа і згоріла остання свічка хлопчик сам пішов шукати вихід з печери і знайшов його.
Незважаючи на всі витівки Тома, його не можна назвати бездушним. Йому стає боляче від сліз тітки Поллі, він не хоче, щоб вона страждала. Але все ж, як і багато хлопчиків, він не сприймає всерйоз нотації і закиди тітки, іноді обманює її, але ніколи його хитрощі не завдають їй шкоди.
У Тома Сойєра дуже багата уява, величезна кількість енергії, невситима жага пригод, хитрість, якою можна тільки позаздрити. Ці якості допомагають йому домагатися успіху або уникати покарання. У майбутньому вони можуть до йому досягти більш серйозних цілей.
В самом начале истории нашей Вселенной не существовало никаких веществ и элементов. Вселенная была очень плотной и очень горячей.
Когда Вселенная стала расширяться, вместе с этим она начала остывать, и понижение температуры дало возможность образоваться сложным структурам элементов. Первым появился водород, потому что для него требуется всего один протон.
Нейтрон тяжелее протона, а значит, появился немного позже и в меньшем количестве. В первые минуты существования Вселенная расширилась настолько, что внутри нее стали проходить термоядерные реакции, и, момимо водорода, появились гелий и литий. Процесс появления первых химических элементов принято называть первичным нуклеосинтезом. В первые минуты после Большого взрыва Вселенная на три четверти состояла из водорода и на 1 четверть - из гелия. Лития выделилось настолько мало, что его объемы обычно не учитывают.
Спустя 550 млн лет от Большого взрыва начали появляться первые звезды. В звездах происходит очень важный процесс - ядерный синтез. Звезды превращают водород в гелий, поэтому водорода становится постепенно меньше, а гелия - больше. В некоторых звездах гелий превращается в более тяжелые элементы. Чем тяжелее звезда, тем больше плотность и температура у нее внутри, и тем более тяжелые элементы появляются внутри этой звезды.
Например, наше Солнце - не очень большая звезда. Внутри нее могут появляться химические элементы только до кислорода (по таблице Менделеева).
В конце существования многие звезды взрывается. Такие взорвавшиеся звезды называются белыми карликами. Они, кстати, тоже взрываются, а так как внутри таких звезд очень много железа, то при взрыве атомы железа разлетаются на большие расстояния в космосе. Кстати, все наше железо на Земле попало к нам именно от таких вот белых карликов, которые взорвались.
Объяснение:
