Название организации "Вместо хижины дворец"
Заявляю откровенно - по пиару большой спец.
Цель и миссия едина - вместо хижины - дворец.
Целевая аудитория - молодежь города.
Организация призвана в проведении фотоконкурса. цель которого -содействие в сохранении культурных ценностей города. Задачи конкурса - воспитание нравственного воспитания молодежи.
поддержка одаренных личностей
В конкурсе могут принять участие учащиеся высших и средних учебных заведений и жители города .
Задача организации - найти спонсоров, специалистов в области фотодела. привлечение их к сотрудничеству.
«Павутинка» аналіз Жанр. Філософська новела (твір короткий за обсягом, має одного головного героя – Кандату; розповідається про два епізоди з його життя; сюжет твору напружений: читач весь час очікує, чи дістанеться Кандата раю; фінал несподіваний. Автор порушує важливі питання людського буття – сенс життя, місце в ньому милосердя та гуманізму, відповідальності за свої вчинки) Тема: протистояння добра і зла, Будда дає шанс Кандаті вибратися з пекла. Ідея: утвердження принципів гуманізму; тільки добрі справи до досягти гармонії із собою, жити в добрі і злагоді зі світом; людина несе відповідальність за кожний свій вчинок. Головна думка – Кожен повинен відповідати за свої вчинки. Існує вища справедливість, і за все прийде розплата. Художній р – події відбуваються у потойбічному світі: у раю та в пеклі Художній час чітко прописується лише для подій, що відбуваються в раю: з ранку до полудня. Саме цей час асоціативно пов’язаний із сонцем, світлом, красою, добром та гармонією, що панують у раю. У пеклі час зупинився. В цій «безодні» панує суцільна темрява Композиція. Три частини: Рай → Пекло → Рай. (композиційний прийом – обрамлення) Реальне і алегоричне у творі “Павутинка” РеальнеАлегоричне Кандата ─ великий лиходій. Можливість спокути гріхів Рай. Пекло. Павутинка з грішниками “Павутинка” сюжет Одного ранку Будда бродив на самоті по берегу райського лотосового ставка. Він зупинився в роздумах і раптом побачив все, що творилося на дні лотосові ставка, що доходило до самих надр пекла. Там, внизу, товпилося безліч грішників. Погляд Будди впав на одного з них. Звали його Кандата, і був він страшним розбійником: вбивав, грабував, підпалював, але він зробив одну добру справу. Якось в гущавині лісу він мало не наступив на крихітного павучка, але в останню мить йому стало шкода тваринки і він прибрав ногу. Будда захотів винагородити розбійника за добру справу і врятувати його з безодні пекла. Побачивши райського павучка, Будда «підвісив прекрасну срібну нитку до зеленого, як нефрит, листу лотоса» і опустив її кінець у воду. Павутинка стала спускатися вниз, поки не досягла глибин пекла, де Кандата разом з іншими грішниками терпів люті муки в Озері крові. Раптом він підняв голову і почав вдивлятися в темряву. Він побачив, як з неба до нього спускається, поблискуючи тонким промінцем, срібна павутинка, немов побоюючись, як б її не помітили інші грішники. Кандата заплескав в долоні від радості. Схопившись за павутинку, він почав щосили дертися вгору – для досвідченого злодія це було справою звичною. Але від пекла до неба далеко, і Кандата втомився. Зупинившись перепочити, він глянув униз. Він піднявся так високо, що Озеро крові сховалося з очей, а вершина страшної Голковий гори була під ногами. Він радісно закричав: «Врятований! Врятований!». Але побачив, що безліч грішників обліпили павутинку і повзуть слідом за ним все вище і вище. Кандата злякався, що павутинка може порватися і він знову потрапить в пекло, і закричав, що це його павутинка і він нікому не дозволяв підніматися по ній. І тут павутинка, до того часу ціла і неушкоджена, з розірвалася саме там, де за неї чіплявся Кандата, і він полетів вниз. Будда все бачив. Коли Кандата занурився на саме дно Озера крові, Будда з засмученим обличчям продовжив прогулянку. Композиція “Павутинка” Експозиція – Будда прогулюється в раю. Зав’язка – Будда випадково заглядає в пекло і бачить Кандату та вирішує йому до Розвиток подій – негідник бачить павутинку й дереться нагору, прагнучи потрапити до раю. Кульмінація – Кандата дивиться вниз, на пекло, бачить грішників, що лізуть за ним, проявляє свою агресивну егоїстичну сутність. Розв’язка – павутинка обривається над головою Кандати, грішник тепер назавжди летить у пекло. Епілог – Будда розмірковує про нереалізований грішником Кандатою шанс. Будда і лотоси. “Павутинка” символи Будда – Добро, гармонія, умиротворення, моральний ідеал. Лотос вважається в Японії священною квіткою, пов’язаною з буддизмом. Лотос символізує вчення Будди, утілюючи досконалість, мудрість, духовну чистоту, прагнення до моральної довершеності й тлення. Згідно з японською міфологією – Світове Дерево, що з’єднує три рівні світобудови: його корінь знаходиться в мулі (болоті), стебло – у воді, а листя і квітка – звернені до неба. Лотос нагадує про те, що в якому б середовищі не народилася людина й де б не перебувала, вона здатна досягти високого та світлого ідеалу. Адже Лотос починає рости на дні озера, у бруді й воді; він повільно росте вгору, а коли виходить на поверхню озера, перетворюється на чудову квітку. Тому ще одне символічне значення лотоса — це перемога краси й чистоти над брудом життя.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/pavutinka-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Дата проведе-ния съезда
1097 год
Инициатор
созыва съезда
Владимир Всеволодович (Мономах)
Решения
съезда
Главным событием стало провозглашение принципов наследования князьями зе-мель своих отцов. Ни один из князей не был признан «старейшим». Признавались права каждого из князей, принадлежавших к роду Рюриковичей, на свою вотчину. Захват чужой земли, принадлежащей брату или родственнику, рассматривался как преступление. И если кто-то посягнет на чужую землю, то на него ополчатся про-чие князья вместе (коллективная безопасность). Договорились о совместных дейст-виях по защите русской земли от набегов кочевников.
Значение
съезда
Была предпринята попытка прекратить процесс распада Киевской Руси на мелкие княжества путем изменения принципов наследования, признания правового стату-са князей и постановки перед князьями общей задачи — организации вооруженно-го отпора половцам. Прекратил на определенное время борьбу за Черниговские земли и позволил объединить силы приграничных княжеств. Закрепил разделение Руси на крупные феодальные владения, что способствовало развитию новых ре-гиональных центров, их экономики, культуры, росту городов.