Тоді князь говорить:
— Ну, Ілля Муромець, накажи ти йому!
От Ілля Муромець і каже:
— Ви станьте тут,— до князя і княгині (накрив їх буркою),— я вас прикрию, щоб у вас перепонки у вухах не полопались, коли він буде свистіти.
А Солов'ю-розбійнику наказав:
— Ану, слухай, Соловей-розбійник, що я тобі наказую, засвисти іще раз по-солов'їному!
Так він як засвистів — листя посипалось з дерев і ті богатирі, котрі були у князя Володимира, попадали і рачки тікали. А він іще як заревів по-звіриному, так ті рачки розбіглися, хто куди попав, князя й княгиню Ілля держав під буркою, щоб не попадали і щоб перепонки не полопались.
— Такі ви знатні, га? — каже Ілля Муромець до богатирів.— Тікаєте? А як же я од нього не тікав?
Тоді вивів Солов'я-розбійника у поле і одрубав йому голову.
Потім остався жить у князя Володимира. От одного разу знов богатирі з'їхалися до князя. Гуляли там, бенкетували і щось там не помирилися, посварилися з Іллею Муромцем. Підмовили князя, і князь узяв та й посадив Іллю Муромця в тюрму. Посадив у тюрьму і ту тюрьму обгорнув землею, валом таким. І не посилав три роки Іллі Муромцю їсти, думав, що Ілля вже там загинув.
А дочка князя Володимира, щоб батько не знав, таємно носила Іллі їсти. І він собі так сидить, їсть, п'є, а князь думає, що він уже давно помер.
Пройшло три роки. Коли це один татарський цар, богатир на ймення цар Калін, присилає до князя гінцем листа, пише: «Я татарський цар Калін. Мало мені моїх татар, хочу забрать і твою Київщину. І коли ти мені добровільно не оддаси своє царство, то я прийду з військами, завоюю тебе, і ти будеш зі своєю жінкою у мене на кухні воду носить».
Почитав князь Володимир того листа, перелякався. Зразу почав радитись з жінкою:
— Що нам робить, що нам робить? Привезли й дочку:
— Що нам робить? Дочка каже:
— Ану, пошліть, часом живий Ілля Муромець там?
— Що ти,— каже князь,— здуріла, чи що? Три роки він голодний там сидить, він давно помер, його кістки там розсипались, мабуть.
— Та ні, ні, ану, пошліть!
Він знов кричить на неї, а далі:
— Та, може, і справді він живий.
Батько бачить, що дочка пристає, та й каже:
— Ану, пошлю, підіть подивіться!
Пішли, розкопали... Зайшли. А Ілля Муромець сидить, пісеньки наспівує.
Повернулись вони до князя і говорять:
— Ілля Муромець живий, наче з ним нічого і не бувало.
— Правда?
— Правда.
— Ану гайда! — князь бігом до нього. Прийшов, одімкнув усі двері, випустив Іллю Муромця і почав просити:
— Іллюшко,— каже,— Іллюшко, прости за те, що я на тебе прогнівався і посадив тебе в тюрму! Виручай тепер нас із біди!
— Ні-і! — каже Ілля Муромець.— Іди ти собі! Ти хотів заморити мене голодом, щоб я вмер, а тепер хочеш, щоб я йшов виручати тебе! Нема!
Послав князь княгиню.
Прийшла княгиня, просила, просила, знов Ілля відмовився:
— Ні-і! Нізащо вас не буду захищати. Тоді дочка каже:
— Ану, піду я по
Прийшла дочка, він не відмовляється, каже:
— Ти мене годувала, ти мене держала на світі, за тебе йду, буду захищати Руську землю! Має,— каже,— твій тато і мама щастя.
І як вийшов Ілля Муромець, як пішов з Каліном царем воювати! Розбив Калінове військо. А цар Калін був здоровий, сильний богатир. Коли Ілля розбив його війська, він сам взявся з Іллею бороться. Бились, бились, троє діб бились. Цар Калін уже наче совсім подужав Іллю, кинув його об землю і надавив.
А цар Калін татарський мав три дочки, три красуні дочки мав, і не хотів він Іллю Муромця убить, а тільки залякать. Витяг кинджал і каже: «От я з тебе кишки випущу!» А потім:
— Ну, ще оставлю тебе живим. У мене є три дочки, вибирай яку хоч заміж і будеш жити у мене, будеш мене захищати. Нащо тобі оті руські князі поздавалися, коли ти сам за їх б'єшся, а вони не допомагають тобі?
А Іллі Муромцю оті старики, які його оздоровили, сказали: «Ти як будеш на руській землі, то весь час будеш од землі сили набираться. Скільки будеш лежать на землі, стільки будеш сили набираться». От цар Калін його душить до землі, а Ілля думає: «Га-га-га, души, души!» Та все стає сильнішим і сильнішим.
Цар Калін грозить йому: «Якщо не хочеш мою дочку заміж узяти, то я тебе зразу ж заколю». А Ілля спокійно лежить. Лежав-лежав, а вже відчуває, що силу має! Узяв, захватив ногами та як кине царя Каліна вгору. Той піднявся метрів на десять угору, а тоді як упав — мало не вбився об землю. Ілля Муромець живо схопив його за ноги і давай ті війська, котрі були ще недобиті, тим царем Каліном колошматити. Крутить кругом себе і його ж війська б'є. І розбив усі війська татарські. Потім вернувся назад у Київ, узяв у князя Володимира дочку заміж і живе собі, царствує.
Европа |
Россия |
|
Первобытнообщинный строй Первобытное общество появилось порядка 40 тыс. лет назад с появлением человека разумного и образованием родовых общин и существовало до образования первых городов-государств в конце VI тысячелетия до н.э. в Междуречье (Азия). Дописьменный тип культуры. |
Первобытнообщинный строй (40 тыс. до н.э. – конец IV тыс. до н. э.) Нет сведений о существовании славянских племен в этот период. |
|
Древний мир (Конец IV тыс. до н.э. – конец V в. н.э) От возникновения первых городов-государств в Месопотамии до падения Западной Римской империи (476 г). Рабовладельческий строй. Форма правления: восточная деспотия, империя, республика. Появление письменного типа культуры. |
Древний мир. II тыс. до н.э. славянские племена выделяются из индоевропейской языковой семьи и к V в. н.э. начинается расселение славян по Днепру. Первобытнообщинный строй |
|
Средние века V в. н.э. – сер. XVII в. Феодальный строй. Преобладающая форма правления в Европе –монархия (все типы). Религиозный характер культуры. |
Средние века V в. н.э. – IX в. н.э. – разложение первобытнообщинного строя, военная демократия., складывание предпосылок образования государства у восточных славян IX н.э. – XVII в. Феодальный строй. Формы правления: монархия (все типы),боярская республика. Религиозный характер культуры. |
|
Новое время (Сер. XVII – нач. XX в.) Распространение капиталистических отношений отношений. Промышленные революции, формирование индустриальных обществ. Разнообразные формы правления (монархия, ограниченная монархия,республика). Светская культура. |
Новое время (Сер. XVII – нач. XX в.) Господство феодально-крепостнических отношений до сер. XIX века. Зарождение капиталистических отношений, их бурное развитие в промышленности после отмены крепостного права в 1861 г. Промышленный переворот. Сохранение феодальных пережитков. Формы правления: абсолютная монархия, Думская монархия (1906-1917). Зарождение и утверждение светских начал в культуре, раскол культуры на дворянскую и народную в первой четверти XVIII века. |
|
Новейшее время (Нач. XX в – нач. XXI в.) Многообразие путей развития экономики, политики и культуры, формирование информационного общества. |
Новейшее время (Нач. XX в – нач. XXI в ) Попытка построения социалистического общества, оформление советской республики. Господство «социалистической культуры». Распад СССР (1991 г.). Возврат к рыночным отношениям, утверждение многопартийности, оформление президентской республики. Распространение западных тенденций в культуре. |
х+2-больший
S=1/2х(х+2)=1/2х^2+х=24
х^2+2х-48=0
D=196
х=(-2+14)/2=6
6см-меньший катет
8см-больший
ответ: 6;8
лучший