Канал — це найпростіший засіб передавання повідомлень. Він є циклічним буфером, записування у який виконують за до одного процесу, а читання — за до іншого. У конкретний момент часу до каналу має доступ тільки один процес. Операційна система забезпечує синхронізацію згідно правилу: якщо процес намагається записувати в канал, у якому немає місця, або намагається зчитати більше даних, ніж поміщено в канал, він переходить у стан очікування.
Розрізняють безіменні та поіменовані канали.
До безіменних каналів немає доступу за до засобів іменування, тому процес не може відкрити вже наявний безіменний канал без його дескриптора. Це означає, що такий процес має отримати дескриптор каналу від процесу, що його, створив, а це можливо тільки для зв'язаних процесів.
До поіменованих каналів (named pipes) є доступ за іменем. Такому каналу може відповідати, наприклад, файл у файловій системі, при цьому будь-який процес, який має доступ до цього файла, може обмінюватися даними через відповідний канал. Поіменовані канали реалізують непрямий обмін даними.
Обмін даними через канал може бути однобічним і двобічним.
Приклади використання поіменованих каналів будуть наведені в розділі 11, безіменних — у розділі 17.
Черги повідомлень
Іншою технологією асинхронного непрямого обміну даними є застосування черг повідомлень (message queues) [37, 52]. Для таких черг виділяють спеціальне місце в системній ділянці пам'яті ОС, доступне для застосувань користувача. Процеси можуть створювати нові черги, відсилати повідомлення в конкретну чергу й отримувати їх звідти. Із чергою одночасно може працювати кілька процесів. Повідомлення — це структури даних змінної довжини. Для того щоб процеси могли розрізняти адресовані їм повідомлення, кожному з них присвоюють тип. Відіслане повідомлення залишається в черзі доти, поки не буде зчитане. Синхронізація під час роботи з чергами схожа на синхронізацію для каналів.
Сокети
Найрозповсюдженішим методом обміну повідомленнями є використання сокетів (sockets). Ця технологія насамперед призначена для організації мережного обміну даними, але може бути використана й для взаємодії між процесами на одному комп'ютері (власне, мережну взаємодію можна розуміти як узагальнення IPC).
Сокет — це абстрактна кінцева точка з'єднання, через яку процес може відсилати або отримувати повідомлення. Обмін даними між двома процесами здійснюють через пару сокетів, по одному на кожен процес. Абстрактність сокету полягає в тому, що він приховує особливості реалізації передавання повідомлень — після того як сокет створений, робота з ним не залежить від технології передавання даних, тому один і той самий код можна без великих змін використовувати для роботи із різними протоколами зв'язку.
Особливості протоколу передавання даних і формування адреси сокету визначає комунікаційний домен; його потрібно зазначати під час створення кожного сокету. Прикладами доменів можуть бути домен Інтернету (який задає протокол зв'язку на базі TCP/IP) і локальний домен або домен UNIX, що реалізує зв'язок із використанням імені файла (подібно до поіменованого каналу). Сокет можна використовувати у поєднанні тільки з одним комунікаційним доменом. Адреса сокету залежить від домену (наприклад, для сокетів домену UNIX такою адресою буде ім'я файла).
Объяснение:
ответ:Бул жомоктун негизги бизге айта турган ою(смысл сказки)ар дайым ичкен ашына,уктаган тошок-жуурканына,кийген кийимине ыраазы бол.Ошол нерселердин барына шугур кыл деген мааниде.Ал эми арстан,жолборс,илбирсттер болсо мышыктын канча жыл аларды кыйналып,чарчап,ак-суту менен эмизип бакканын унутуп калышып,акыр-аягында жей турганга тамак таппай мышыкты жемей болушат.Ошондо анан мышык алардан бакка качып чыгып аран кутулат.Акылдуу мышык алардын кичинекей кезинде эле жырткыч,ач коз,сук экендерин билип,ал жондомду аларга уйроткон эмес экен.Кыскасы ушундай.
Объяснение: