Питóма теплотá пароутвóрення і конденсáції (L, r) — кількість теплоти, яку необхідно надати одиниці маси речовини в рівноважному ізобарично-ізотермічному процесі для перетворення її в пару за температури кипіння, або ж кількість теплоти, що виділяється під час конденсації речовини:
{\displaystyle L={\frac {Q}{m}}}{\displaystyle L={\frac {Q}{m}}},
де Q — кількість теплоти, отримана речовиною при випаровуванні (або, що виділилася при конденсації), m — маса речовини, що випаровується (або конденсується).
В SІ питома теплота пароутворення вимірюється у Дж/кг.
Питому теплоту пароутворення можна визначити не тільки за температури кипіння, а й під час пароутворення за будь-якої температури. У цьому разі питома теплота пароутворення буде залежною від температури (Дж/(К·кг)).
Перший офіційно зареєстрований абсолютний рекорд швидкості — 63,149 км/год — встановив 18 грудня 1898 граф Гастон де Шасслу-Лоба на електромобілі «Жанто» конструкції Шарля Жанто на дистанції 1 км [1].
100-кілометровий рубіж першим переступив 29 квітня 1899 бельгієць К. Женатці, який на електромобілі власної конструкції La Jamais Contente з потужністю двигуна 68 к.с. розвинув швидкість 105,882 км/год.
200-кілометровий рубіж швидкості був досягнутий в 1911 році гонщиком Р. Бурманом. На автомобілі фірми «Бенц» він показав 228,04 км/год.
300-кілометрова швидкість вперше була досягнута Х. О. Д. Сігревой в 1927 р.. На автомобілі «Санбім» він показав 327,89 км/год