Шкала космічних відстаней базується на послідовному застосуванні методів, якими астрономи вимірюють відстані до небесних об'єктів. Безпосередні вимірювання космічних відстаней можливі тільки для досить близьких до Землі небесних тіл (до тисячі парсеків). Для найвіддалених об'єктів усі методи визначення відстаней базуються на кореляціях між різними методами з перетином діапазонів застосування. Це означає, що методи вимірювання відстаней для більш віддалених об'єктів калібруються за до методів, застосовних до ближчих небесних тіл. Декілька методів базуються на «стандартних свічках», тобто астрономічних об'єктах, світність яких вважається однаковою і визначається з
Жодна з технік вимірювання відстаней не може охопити весь діапазон космічних масштабів. Замість цього застосовується послідовність методів: спочатку безпосередній метод для найближчих об'єктів, потім наступний метод — для віддаленіших, і так далі. Така прогресія технік нагадує сходинки, на яких кожен наступний крок неможливий без попереднього.
Объяснение:
примерно одинаковое расположение материков по отношению к экватору, в связи с чем и в Африке и в Южной Америке присутствуют одинаковы природно-климатические зоны – тропические, субтропические, экваториальные и субэкваториальные. Конечно оба материка не обошла стороной и такая природная зона, как зона пустынь, но в Африке это примерно 40 процентов территории, тогда как в Южной Америке намного меньше.
оба этих материка окружены теплым океаническим течением, проносящим влагу, но Африке здесь немного «не повезло», так как на этом континенте нет высоких и больших горных массивов, которые бы могли влиять на климат и количество осадков.