Альберт Эйнштейн родился в бедной еврейской семье в немецком городе Ульме 14 марта 1879 года. Начальное образование Альберт получил в католической школе Мюнхена. Там ему привили чувство религиозности. Однако вскоре Альберт увлекся чтением научной литературы, и для него больше не существовало никаких авторитетов, кроме Науки. Во время учебы в гимназии Альберт Эйнштейн считался проблемным учеником. Он постоянно спорил с учителями и несерьезно относился ко всем предметам, кроме математики и латыни. В 1895 году Альберт провалил экзамены в Политехникум в Цюрихе. Год спустя он сделал вторую попытку, и она ему удалась. Учеба в Политехникуме ему нравилась, там же он познакомился со своей будущей женой Милевой Марич. После окончания Политехникума Эйнштейн долгое время не мог найти постоянное место работы. Он продолжил дальнейшее изучение физики и в 1901 году опубликовал свою первую статью «Следствия теории капиллярности». 1905 год стал так называемым «Годом Чудес». Альберт опубликовал три статьи, которые полностью перевернули весь научный мир. В числе этих открытий была так называемая специальная теория относительности, которая через 10 лет выросла в общую теорию относительности – одну из самых значительных теорий Эйнштейна. По сути Эйнштейн стал творцом теоретической физики в ее современном варианте. В 1921 году он получил Нобелевскую премию по физике. В 1933 году после прихода к власти Гитлера он уехал из Германии и больше туда не вернулся. До конца жизни он жил и работал в США. После окончания Второй мировой войны Эйнштейн стал активным сторонником мира. Величайший ученый, основоположник многочисленных теорий, Эйнштейн до конца жизни оставался открытым, скромным и приветливым человеком. Несмотря на свой колоссальный научный авторитет, он не страдал излишним самомнением, охотно допускал, что может ошибаться, и если это случалось, публично признавал своё заблуждение. Умер Эйнштейн 18 апреля 1955 года, тело его было кремировано, а прах развеян.
Пусть масса мальчика m1, масса лодки m2, начальная скорость мальчика v1, конечная v1' = 1 м/с, начальная скорость лодки v2, конечная - v2' Тогда по условию v2 = 0. Нужно найти v2'.
Сначала нарисуем рисунок. На нём я покажу направление всех скоростей.
Мы знаем, что по закону сохранения импульса сумма импульсов системы тел(в данном случаи мальчика и лодки) до взаимодействия равна сумме импульсов системы тел после взаимодействия. Запишем импульс мальчика и лодки до взаимодействия:
p = (m1+m2)v1, так как вначале мальчик и ложка представляли собой единое тело с общей массой m1 + m2 и единой скоростью. Назову её v, тогда
p = (m1 + m2)v
Сумма импульсов после взаимодействия:
p' = m1v1' + m2v2'
По закону сохранения импульса:
p = p'
(m1 + m2)v = m1v1' + m2v2'
Спроецируем данное уравнение на ось x согласно рисунку:
0 = m1v1' - m2v2'
Начальный импульс равен 0, так как лодка, а значит и мальчик изначально находились в покое.
Из этого уравнения выразим v2' - искомую величину.
m2v2' = m1v1'
v2' = m1v1' / m2
v2' = 50 * 1 / 100 = 50/100 = 0.5 м/c
Аристотель про природу раба і пана
ПОВЕРНЕННЯ ІДЕЇ ЖИВИЙ ЦІЛІСНОСТІ
Глава XXVI Як бажають дізнатися нареченого в Його природі
Глава XXXVIII. Знання чисел відбувається не по людському встановленню, але виявлено людьми в природі речей
Діяльність людини в природі
У скелеті тварин і людини все кістки, що мають деяку свободу руху, є важелями. Наприклад, у людини - кістки рук і ніг, нижня щелепа, череп, пальці. У кішок важелями є рухливі кігті; у багатьох риб - шипи спинного плавника; у членистоногих - більшість сегментів їх зовнішнього скелета; у двостулкових молюсків - стулки раковини. Важільні механізми скелета в основному розраховані на виграш в швидкості при втраті в силі. Особливо великі виграші в швидкості виходять у комах.
Розглянемо умови рівноваги важеля на прикладі черепа. Тут вісь обертання важеля Про проходить через зчленування черепа і першого хребця. Спереду від точки опори на відносно короткому плечі діє сила тяжіння голови R, Позаду - сила F тяги м'язів і зв'язок, прикріплених до потиличної кістки.
Іншим прикладом роботи важеля є дія зводу стопи при підйомі на полупальци. опорою О важеля, через яку проходить вісь обертання, служать головки плеснових кісток. преодолеваемая сила R - Вага всього тіла - прикладена до таранної кістки. Діюча м'язова сила F, Що здійснює підйом тіла, передається через ахіллове сухожилля і прикладена до виступу п'яткової кістки.
Цікаві важільні механізми можна знайти в деяких квітках (наприклад, тичинки шавлії), а також в деяких розкриваються плодах.
Важіль – один з найбільш поширених і простих типів механізмів у світі, який присутній як у природі, так і в рукотворному світі, створеному людиною.
Тіло людини як важіль
Приміром, скелет і опорно-рухова система людини або будь-якої тварини складається з десятків і сотень важелів. Погляньмо на ліктьовий суглоб. Променева і плечова кістки з’єднаються разом хрящем, до них так само приєднуються м’язи біцепса і трицепса. Ось ми і отримуємо найпростіший механізм важеля.
Якщо ви тримаєте в руці гантелі вагою в 3 кг, яке зусилля при цьому розвиває ваша м’яза? Місце з’єднання кістки та м’язи ділить кістку в співвідношенні 1 до 8, відтак, м’яза розвиває зусилля в 24 кг! Виходить, ми сильніші самих себе. Але система важеля нашого скелета не дозволяє нам повною мірою використовувати нашу силу.
Наочний приклад більш вдалого застосування переваг важеля в скелетно-м’язовій системі організму зворотні задні коліна у багатьох тварин:
всі види кішок;
коні;
зебри і т.д.
Їх кістки довші наших, а особливий пристрій їх задніх ніг дозволяє їм набагато ефективніше використовувати силу своїх м’язів. Так, безсумнівно, їх м’язи набагато сильніше ніж у нас, але і вага їх більше на порядок.
Середньо-статистичний кінь важить близько 450 кг, і при цьому може легко стрибнути на висоту близько двох метрів. Нам же з вами, щоб виконати такий стрибок, треба бути майстрами спорту зі стрибків у висоту, хоча ми важимо в 8-9 разів менше, ніж кінь.
Раз вже ми згадали про стрибки у висоту, розглянемо варіанти застосування важеля, які придумані людиною. Стрибки у висоту з жердиною дуже наочний приклад.
За до важеля довжиною близько трьох метрів (довжина жердини для стрибків у висоту близько п’яти метрів, отже, довге плече важеля, що починається в місці перегину жердини в момент стрибка, становить близько трьох метрів) і правильного прикладання зусилля, спортсмен злітає на запаморочливу висоту до шести метрів.
Важіль в побуті
Важелі так само поширені і в побуті. Вам було б набагато складніше відкрити туго загвинчений водопровідний кран, якщо б у нього не було ручки в 3-5 см, яка являє собою маленький, але дуже ефективний важіль.
Те ж саме відноситься до гайкового ключа, яким ви відкручуєте або закручуєте болт або гайку. Чим довше ключ, тим легше вам буде відкрутити цю гайку, або навпаки, тим тугіше ви зможете її затягнути.
При роботі з особливо великими і важкими болтами і гайками, наприклад при ремонті різних механізмів, автомобілів, верстатів, використовують гайкові ключі з рукояткою до метра.
Інший яскравий приклад важеля в повсякденному житті звичайнісінькі двері. Спробуйте відкрити двері, штовхаючи їх біля кріплення петель. Двері будуть піддаватися дуже важко. Але чим далі від дверних петель буде розташовуватися точка докладання зусиль, тим легше вам буде відкрити двері.