Относительная влажность воздуха определяется соотношением ω = P/P₀, где P - давление водяного пара в воздухе, P₀ - давление насыщающего водяного пара. К водяному пару применяем уравнение состояния идеального газа: PV = (m/M)RT. Тогда масса водяного пара в объеме сосуда будет: m = PVM/RT. Т. к. P = ωP₀, то m = ωP₀VM/RT. Масса же насыщенного пара будет m₀ = P₀VM/RT. Т. е. должно испариться минимум Δm = m₀ - m = P₀VM/RT - ωP₀VM/RT = P₀VM/RT(1 - ω). По табличным данным P₀ = 3165 Па при температуре 25 по Цельсию или 273 + 25 = 298 по Кельвину. Постоянные M = 0,018 кг/моль, R = 8,31. Подставляя, находим Δm = 3165*20*18*10⁻³/8,31*298*(1 - 0,72) ≈ 0,1288 кг.
Уочних клітинах були виділені гени, відповідальні за три пігменти, чутливі до основних кольорів – червоного, зеленого, синього (їх комбінація – це сотні колірних відтінків). виявилося, що в молекулі днк гени, що визначають синтез пігментів, взаємопов’язані. ті з них, які відповідальні за синтез червоного і зеленого пігментів, розташовуються поруч на одній і тій же хромосомі і подібні за своєю хімічною структурою. у гена синього кольору структура інша, та й знаходиться він на другій хромосомі. також на окремій хромосомі розташовується ген ще одного представника цього сімейства пігментів – родопсину, він обумовлює здатність до нічного зору. структуру виділених генів дослідники порівняли зі структурою їх у приматів. виявилося, що в процесі еволюційного розвитку гени, що забезпечують синтез пігментів кольорового і чорно-білого зору, відділилися від загального гена-предка. припускають, що сталося це важливе еволюційне відокремлення 30-40 мільйонів років тому.
