Температурна шкала (рос. температурная шкала; англ. temperature scale; нім. Temperaturskala f) — шкала, в якій вимірюється температура. Історично склалися різні температурні шкали. В шкалі Цельсія за реперні точки взято точку танення льоду, якій присвоєно значення 0, і точку кипіння води, якій присвоєно значення 100 (запропонована шведським фізиком Цельсієм в 1742 році), в шкалі німецького вченого Фаренгейта реперними прийнято точку плавлення суміші снігу з сіллю з числом 32, точку кипіння води з числом 212 і температуру людського тіла з числом 92, а французький вчений Реомюр точку танення льоду позначив числом 80, температуру кипіння води — 0 і розділив шкалу між цими точками на 80 рівних частин-градусів (1730 рік). Найпотужнішою[прояснити] шкалою для вимірювання температури є шкала Кельвіна.
Используют: - лампы накаливания, они дешёвые, надёжные, неприхотливые и загораются моментально, но быстро перегорают, потребляют много энергии, сильно греются, цвет свечения жёлтый или что-то желто-белое... -газоразрядные лампы разных конструкций ( для растровых светильников, под стандартные патроны и т.д.), они светят более приятным светом, более энергоэффективны, чем лампы накаливания но при этом более восприимчивы к условиям окружающей среды, дороже, конструкция светильников для таких ламп как правило сложнее и предусматнивают так же установку стартеров и дроселей, загораются обычно не сразу, есть проблема с утилизацией. - самые современные - диодные лампы - хорошо светят, мало потребляют, не сильно восприимчивы к внешней среде но дорогие, требуют обычно дополнительного блока питания постоянного тока, с повышением температуры яркость падает.
Відповідь:
Температурна шкала (рос. температурная шкала; англ. temperature scale; нім. Temperaturskala f) — шкала, в якій вимірюється температура. Історично склалися різні температурні шкали. В шкалі Цельсія за реперні точки взято точку танення льоду, якій присвоєно значення 0, і точку кипіння води, якій присвоєно значення 100 (запропонована шведським фізиком Цельсієм в 1742 році), в шкалі німецького вченого Фаренгейта реперними прийнято точку плавлення суміші снігу з сіллю з числом 32, точку кипіння води з числом 212 і температуру людського тіла з числом 92, а французький вчений Реомюр точку танення льоду позначив числом 80, температуру кипіння води — 0 і розділив шкалу між цими точками на 80 рівних частин-градусів (1730 рік). Найпотужнішою[прояснити] шкалою для вимірювання температури є шкала Кельвіна.
Пояснення: