Потому что механическая энергия, которой шарик обладал в начале своего падения, после его удара о каменную плиту частично превратилась в другой вид энергии - внутреннюю энергию шарика и плиты. Кроме того, пока шарик падал, на него действовала сила сопротивления воздуха. Это значит, что механическая энергия шарика уже при его падении частично превращалась во внутреннюю энергию воздуха и шарика. И та механическая энергия, которая осталась у шарика после падения, идёт на его подъём на высоту уже меньшую, чем h. Шарик, поднимаясь обратно, снова испытывает сопротивление воздуха - снова часть энергии превращается. Другими словами, шарик не может подняться на прежнюю высоту, потому что его начальная механическая энергия не сохраняется, т.к. частично переходит в другой вид.
Q=m*c*(t2-t1)
Объяснение:
Q - кількість теплоти (енергія), яку поглинає або виділяє тіло, вимірується в Джоулях (Дж);
m - маса тіла (кг);
t1 - початкова температура тіла (градус Цельсія);
t2 - кінцева температура тіла (градус Цельсія);
с - питома теплоємність речовини, з якої утворене тіло, окрема характеристика кожної речовини, значення якої заносять в таблицю, означає кількість енергію, яку треба витратити, щоб нагріти 1 кг даної речовини на 1 градус.
Наприклад, для води с=4200 Дж/(кг*С(градус Цельсія))
Нюанс: в задачах для кількісного означення температури краще використовувати Кельвіни (щою перевести треба до градусів Цельсія додати 273), адже з Кельвінами можна виконувати і додавання, і віднімання, і множення, і ділення, а з градусами Цельсіями ми можемо виконувати лише віднімання. В даній формулі можна використовувати як і Кельвіна, так і Цельсія. Також 4200 Дж/(кг*С)=4200 Дж/(кг*К)