Якщо потерти, наприклад, ебонітову паличку об хутро, то ебоніт набуває властивості притягувати до себе легкі предмети, тобто, говорять, що ебоніт зарядився або на поверхні ебоніту створили електричний заряд. Що ж таке електричний заряд, які його властивості і види?
? - Які ж існують види електричних зарядів?
Дослід 2.1
Зарядимо два електроскопа: один з до скляної палички, натертої об шовк, а інший - з до ебонітової палички, натертої об хутро. Причому, зарядимо ці електроскопи таким чином, щоб відхилення листків обох електроскопів було однаковим. Через деякий час обидва електроскопи виявляться незарядженими, а це означає, що заряди скла і ебоніту, взяті в однакових кількостях, нейтралізують (компенсують один одного).
Це свідчить про те, що існує два види електричного заряду.
Якщо в цих дослідах використовували б інші наелектризовані речовини, то одні з них проявляли б такі електричні властивості як скло, натерте об шовк, а інші - як ебоніт, натертий хутром. Таким чином, не дивлячись на розмаїття різних речовин в природі, існує лише два різних роди заряду.
Ми бачимо, що заряди скла і ебоніту компенсують один одного, а величинам, які при додаванні зменшують одна одну, прийнято приписувати різні знаки. Тому було запропоновано приписувати і електричним зарядам різні знаки, розділяючи їх на позитивні і негативні.
Объяснение:
R = 6370 км. Т = 3 ч. = 3*3600 с = 10800 с. Vэкв = 2п*R/T = 2*3.14*6370*10^3/10800 = 3704.0 м/с.
Рпол = 3*Pэкв. ==> m*a(пол) = 3*m*a(экв) ==> (сократим m) ==>
a(пол) = 3*a(экв) (*)
Причём: а (пол) = а (гравит).
а (экв) = а (гравит) – а (ц. б.) = а (гравит) – (Vэкв) ^2/R = а (гравит) – (3704)^2/(6370*10^3) = а (гравит) – 2,15 = а (пол) – 2,15 (м/с^2), т. е:
а (эка) = а (пол) – 2,15 (**).
Вставляем (**) в (*):
а (пол) = 3*(а (пол) – 2,15). ==> а (пол) = 3*а (пол) – 6,45. ==>
2*а (пол) = 6,45 ==> а (пол) = 3,225 (м/с^2).
ответ: а (пол) = 3,225 (м/с^2)
атом водорода может потерять 1 электрон
те масса иона меньше на величину массы электрона 9.1*10^(-31) кг