Прості механізми та їх коефіцієнт корисної дії
Механізми використовуються в різних сферах людської діяльності, від побутових пристроїв до промислового устаткування. При проектуванні та використанні механізмів важливо враховувати їх коефіцієнт корисної дії (ККД), що вказує на ефективність перетворення вхідної енергії в корисну роботу.
Коефіцієнт корисної дії обчислюється як відношення корисної роботи, виконаної механізмом, до вхідної енергії, яка надається йому. Він може бути виражений у відсотках або десяткових дробах. Чим більший коефіцієнт корисної дії, тим більш ефективним є механізм.
Прості механізми, такі як ривкові механізми, колеса та вісі, планки та шарніри, мають свої властивості, які впливають на їх ККД. Один з основних факторів, що впливають на ККД, - це тертя. У механізмах завжди є певні втрати енергії через тертя між рухомими деталями. Це призводить до випромінювання тепла та зменшення корисної роботи, що виконується механізмом.
Окрім тертя, інші фактори, які впливають на ККД простих механізмів, включають масу деталей, розміри та конструкцію механізму, використання підшипників для зменшення тертя та втрат енергії, а також джерело енергії, яке живить механізм.
Для збільшення ККД механізмів можуть бути вжиті різні заходи, такі як застосування сучасних матеріалів з низьким коефіцієнтом тертя, покращення конструкції для зменшення маси та оптимізація форми деталей, використання ефективних систем змащення та технологій зниження втрат енергії.
Таким чином, розуміння та врахування коефіцієнта корисної дії є важливим аспектом при розробці та використанні простих механізмів. Забезпечення високої ефективності механізмів допомагає зменшити втрати енергії, зберігаючи ресурси та сприяючи сталому розвитку.
Відповідь:
1)Щоб знайти потужність, яку розвиває літак при зліті по злітній смузі, ми можемо скористатися формулою:
P = F * v
m - маса літака, g - прискорення вільного падіння (приблизно 9,8 м/с^2), f - коефіцієнт тертя.
спочатку переведемо швидкість літака у м/с:
v = 90 км/год = 25 м/с
2)Тепер можемо обчислити силу F, яка діє на літак:
F = m * g * f = 1000 кг * 9,8 м/с^2 * 0,02 = 196 Н
3)Остаточно, підставивши значення сили та швидкості у формулу потужності, отримаємо:
P = F * v = 196 Н * 25 м/с = 4900 Вт
Отже, літак розвиває потужність 4900 Вт під час зліту по злітній смузі.
через определение количества вещества находим