Питóма теплотá пароутвóрення і конденсáції (L, r) — кількість теплоти, яку необхідно надати одиниці маси речовини в рівноважному ізобарично-ізотермічному процесі для перетворення її в пару за температури кипіння, або ж кількість теплоти, що виділяється під час конденсації речовини:
{\displaystyle L={\frac {Q}{m}}}{\displaystyle L={\frac {Q}{m}}},
де Q — кількість теплоти, отримана речовиною при випаровуванні (або, що виділилася при конденсації), m — маса речовини, що випаровується (або конденсується).
В SІ питома теплота пароутворення вимірюється у Дж/кг.
Питому теплоту пароутворення можна визначити не тільки за температури кипіння, а й під час пароутворення за будь-якої температури. У цьому разі питома теплота пароутворення буде залежною від температури (Дж/(К·кг)).
1) Водяной пар имеет большую температуру и большую внутреннюю энергию.
2) Вольфрам - самый тугоплавкий металл . Температура плавления больше трёх тысяч градусов Он останется твердым.
3) Температура замерзания спирта гораздо ниже чем у ртути.
4) Не будет. Тающий лёд имеет температуру 0 градусов. Эта температура будет поддерживаться пока весь снег не растает. Процесс теплопередачи пропорционален разности температур, поэтому лёд в пробирке не растает.
5) Аналогично предыдущему пункту вода не замёрзнет. Температура замерзания молоко на полградуса ниже нуля.
6) Растворение соли энергоёмкий процесс, поэтому температура при растворении понижается.
