закон ампера
классическая электродинамика
vfpt solenoid correct2.svg
электричество · магнетизм
электростатика
магнитостатика
электродинамика
[показать]
электрическая цепь
[показать]
ковариантная формулировка
[показать]
известные учёные
[показать]
см. также: портал:
зако́н ампе́ра — закон взаимодействия электрических токов. впервые был установлен андре мари ампером в 1820 для постоянного тока. из закона ампера следует, что параллельные проводники с электрическими токами, текущими в одном направлении, притягиваются, а в противоположных — отталкиваются. законом ампера называется также закон, определяющий силу, с которой магнитное поле действует на малый отрезок проводника с током. сила оказывается линейно зависимой как от тока, так и от магнитной индукции b {\displaystyle b} b. выражение для силы d f → {\displaystyle d{\vec {f}}} d{\vec f}, с которой магнитное поле действует на элемент объёма d v {\displaystyle dv} dv проводника с током плотности j → {\displaystyle {\vec {j}}} \vec j, находящегося в магнитном поле с индукцией b → {\displaystyle {\vec {b}}} {\vec {b}}, в международной системе единиц (си) имеет вид:
Объяснение:Дистанційна підтримка освіти школярів
Електроємність. Конденсатори. Електроємність плоского конденсатора.
З'єднання конденсаторів. Енергія електричного поля
Ємність провідника - це величина, що характеризує його здатність накопичувати заряд.
Якщо ми зарядимо відокремлений провідник,(такий що розміщений достатньо далеко від інших провідників) зарядом q, то він матиме потенціал φ (зрозуміло, однаковий в усіх точках цього провідника). будемо змінювати заряд (q1, q2, q3 ... qn) і, відповідно, потенціал нашого провідника становитиме φ1,φ2,φ3, φn). При цьому відношення заряду провідника до його потенціалу залишатиметься сталим. В випадку іншого за розмірами чи формою провідника це відношення буде іншим, але теж сталим.
φ=1, то q
[C] =1 Кл/1В=1 Ф (фарад)
Эмність не залежить а ні від заряду, а ні від потенціалу, а залежить лише від розмірів та форми провідника (тобто є його характеристикою) і від середовища, в якому знаходиться провідник (від його відносної діелектричної проникності)
Напиклад, для кулі:
С=4πε0εr
Під час зарядження двох провідників між ними виникає різниця потенціалів чи напруга. Із підвищенням напруги електричне поле між провідниками підсилюється.
Чим меншим є зростання напруги між провідниками зі збільшенням заряду, тим більший заряд можна накопичити. Напруга U між двома провідниками пропорційна величині електричних зарядів, утворених на провідниках. Тому відношення заряду q одного з провідників до різниці потенціалів між цими провідниками не залежить від заряду. Воно визначається геометричними розмірами провідників, їх формою і взаємним розміщенням та електричними властивостями навколишнього середовища
С1=2*10^-6 Ф С2=3.3*10^-9 Ф U2=3*10^4 B U1=?
q1=q2 q=C*U
C1*U1=C2*U2
U1=C2*U2/C1=3.3*10^-9*3*10^4/2*10^-6=49.5 B