Відповідь:Скорость звука в различных средах[1]
0 °C, 101325 Па м/с км/ч
Азот 334 1202,4
Аммиак 415 1494,0
Ацетилен 327 1177,2
Водород 1284 4622,4
Воздух 331 1191,6
Гелий 965 3474,0
Железо 5950 21420,0
Золото 3240 11664,0
Кислород 316 1137,6
Литий 6000 21600,0
Метан 430 1548,0
Угарный газ 338 1216,8
Неон 435 1566,0
Ртуть 1383 4978,0
Стекло 4800 17280,0
Углекислый газ 259 932,4
Хлор 206 741,6
Скорость звука — скорость распространения упругих волн в среде: как продольных (в газах, жидкостях или твёрдых телах), так и поперечных, сдвиговых (в твёрдых телах). Определяется упругостью и плотностью среды: как правило, в газах скорость звука меньше, чем в жидкостях, а в жидкостях — меньше, чем в твёрдых телах. Также в газах скорость звука зависит от температуры данного вещества, в монокристаллах — от направления распространения волны. Обычно не зависит от частоты волны и её амплитуды; в тех случаях, когда скорость звука зависит от частоты, говорят о дисперсии звука
Пояснення:
Объяснение:
).. Тому робота, яку необхідно затратити, щоб підняти тіло на висоту Н з до похилої площини називається затраченою роботою (). Затрачену роботу при умові рівномірного підйому вантажу по похилій площині можна визначити за формулою
(3)
де F - прикладена до тіла сила тяги, яка діє вздовж поверхні похилої площини (на рис. 1 ця сила дорівнює показу динамомометра ) і є постійною; L - довжина похилої площини.
Коефіцієнт корисної дії (ККД) позначають літерою («нью») і називають фізичну величину, яка показує ,яку частину від затраченої роботи складає корисна робота. (4)
.
