1) На практиці істинне значення величини невідоме, тому неможливо точно визначити і величину відхилення результату вимірювання від нього. Тому на практиці доводиться користуватися не похибками, а їх оцінками або характеристиками. Оцінку похибки (приблизне значення) можна знайти за формулою Δ ≈ x − x d . , {\displaystyle {\mathcal {\Delta }}\approx x-x_{d.}\,,} 2) Повысить точность измерений можно путем уменьшения степени квантования {\displaystyle [Q]}и размаха Wзначений совокупности результатов измерения . При измерении с постоянным степенью квантования, повысить точность можно только путем уменьшения размаха значений результатов измерения. 3) За формою вираження похибки вимірювання поділяються на зведені,абсолютні та відносні. Абсолютна похибка вимірювання - це похибка вимірювання, виражена в одиницях вимірюваної величини. Відносна похибка вимірювання - це похибка вимірювання, виражена як відношення абсолютної похибки до результату вимірювання.
Общее сопротивление четырёх параллельно соединённых резисторов Rэ определяется из выражения 1/Rэ=1/R1+1/R2+1/R3+1/R4. Отсюда 1/Rэ=1/20+1/60+1/30+1/48=29/240 Ом и Rэ=240/29 Ом. Тогда общий ток в цепи i=U/Rэ=12/(240/29)=29/20 А. ЭДС источника E=U+i*R0, где R0=1 Ом - внутреннее сопротивление источника. Отсюда E=12+29/20*1=269/20 В. Ток в цепи сопротивления R1 i1=U/R1=12/20 А, ток в цепи сопротивления R2 i2=U/R2=12/60 А, ток в цепи сопротивления R3 i3=U/R3=12/30 А, ток в цепи сопротивления R4 i4=U/R4=12/48 А.
