1. Легко меняют свою форму. Принимают форму сосуда, в котором находятся (текучесть).
2. При изменении формы сохраняют свой объём.
3. Молекулы жидкостей расположены близко друг к другу, притяжение между ними более сильное, чем у газов.
4. В расположении молекул жидкостей нет строгого порядка, как у твёрдых тел.
5. Молекулы жидкостей могут колебаться у одного положения равновесия, а могут перескакивать на другое.
6. Жидкости трудно сжимаются, так как при этом молекулы сближаются на расстояние, при котором заметно проявляется отталкивание.
Объяснение:
Овет точный, удачи!)
Відповідь:
Пояснення:
1) Потрібно відміряти підлогу цією ниткою, і виготовити математичний маятник завдовжки, як класна підлога (тілом, яке коливається буде крейда), оскільки підлога виявиться, скоріш за все великою, то доведеться маятник скоротити в якусь кількість раз, для цього нитку зігнути наполовину, потім ще раз наполовину і т. д. Так можна отримати скорочення в 2, 4 і більше разів За до секундоміра знаходимо період коливань цього маятника. Потім користуючись формулою математичного маятника знаходимо невідому довжину.
T=2π√l/g ⇒ l=T²/(4π²*g)
( не забути в скільки разів отримана довжина коротша від довжини класу)
2) Інший б. Відмірюємо ниткою довжину підлоги. Підвішуємо нитку у вертикальне положення, і з висоти, що дорівнює довжині нитки без початкової швидкості кидаємо крейду. Секундоміром знаходимо час падіння. Шукаємо висоту падіння (довжину нитки) за форулою:
h=gt²/2
===
m*v=F*t
F=m*v/t=0.1*2/0.02=10 H