У 1820 році Ерстед пропустив через провід електричний струм і підніс магнітну стрілку. Стрілка відхилилася. Якщо провід зі струмом діє на магніт, значить, навколо дротів зі струмом виникає таке ж поле, яке існує навколо природного магніту, припустив Ерстед. Висновки: 1)струм створює навколо себе циркуляцію магнітного поля, яка пропорційна силі струму. 2) напруженість поля уздовж окружності L = 2πR постійна по величині і направлена по дотичній до неї. 3) швидкість зміни електричного зміщення дорівнює щільності струму, яка, як вказав Ерстед, пропорційна напруженості циркуляції магнітного поля Н.
Для того, чтобы промежутки на шкале между рисками были больше, необходимо:
1. Использовать жидкость с более высоким коэффициентом объемного теплового расширения. Например, у ртути β = 18,1* 10⁻⁵ °С, а у спирта β = 108*10⁻⁵ °С То есть, при одной и той же площади поперечного сечения капилляра, одному мм при подъеме температуры на 1°С в ртутном термометре, будет соответствовать 6 мм при подъеме температуры на 1°С в спиртовом термометре.
2. Использовать в термометре капилляр с меньшей площадью поперечного сечения. Действительно, при увеличении объема на 1 мм³ и сечении капилляра 1 мм² получим перемещение края жидкости на 1 мм. Если при том же увеличении объема жидкости уменьшить сечение капилляра в 2 раза, то край жидкости переместится на 2 мм
