ответ: 5terka.com/node/6978
объяснение:
основным измерительным прибором в этой работе является динамометр. динамометр имеет погрешность δд =0,05 н. она и равна погрешности измерения, если указатель совпадает со штрихом шкалы. если же указатель в процессе измерения не совпадает со штрихом шкалы (или колеблется), то погрешность измерения силы равна δf = = 0,1 н.
средства измерения: динамометр.
материалы: 1) деревянный брусок; 2) деревянная линейка; 3) набор грузов.
порядок выполнения работы
1. положите брусок на горизонтально расположенную деревянную линейку. на брусок поставьте груз.
2. прикрепив к бруску динамометр, как можно более равномерно тяните его вдоль линейки. замерьте при этом показание динамометра.
3. взвесьте брусок и груз.
4. к первому грузу добавьте второй, третий грузы, каждый раз взвешивая брусок и грузы и измеряя силу трения.
по результатам измерений заполните таблицу:
номер
опыта
р, н
δp, н
fтр, н
δfтр, н
5. по результатам измерений постройте график зависимости силы трения от силы давления и, пользуясь им, определите среднее значение коэффициента трения μср (см. работу № 2).
6. рассчитайте максимальную относительную погрешность измерения коэффициента трения. так как
(см. формулу (1) работы № 2).
из формулы (1) следует, что с наибольшей погрешностью измерен коэффициент трения в опыте с одним грузом (так как в этом случае знаменатели имеют наименьшее значение) .
7. найдите абсолютную погрешность
и запишите ответ в виде:
требуется определить коэффициент трения скольжения деревянного бруска, скользящего по деревянной линейке.
сила трения скольжения
где n - реакция опоры; μ - ко
эффициент трения скольжения, откуда μ=fтр/n;
сила трения по модулю равна силе, направленной параллельно поверхности скольжения, которая требуется для равномерного перемещения бруска с грузом. реакция опоры по модулю равна весу бруска с грузом. измерения обоих сил проводятся при школьного динамометра. при перемещении бруска по линейке важно добиться равномерного его движения, чтобы показания динамометра оставались постоянными и их можно было точнее определить.
выполнение работы:
№ опыта
вес бруска с грузом р, н
сила трения fтр, h
μ
1
1,35
0,4
0,30
2
2,35
0,8
0,34
3
3,35
1,3
0,38
4
4,35
1,7
0,39
вычисления:
рассчитаем относительную погрешность:
так как
видно, что наибольшая относительная погрешность будет в опыте с наименьшим грузом, т.к. знаменатель меньше
рассчитаем абсолютную погрешность
так как
видно, что наибольшая относительная погрешность будет в опыте с наименьшим грузом, т.к. знаменатель меньше.
рассчитаем абсолютную погрешность
полученный в результате опытов коэффициент трения скольжения можно записать как: μ = 0,35 ± 0,05
Іскровий розряд
Іскровий розряд виникає, якщо через газовий проміжок за короткий час протікає обмежена кількість електрики. Цей процес відбувається при великих напругах електричного поля (≈3·106 В/м) у газі, тиск якого близький до атмосферного.
Іскровий розряд розвивається поступово. Для його пояснення користуються стримерною теорією. Відповідно до неї, виникненню каналу іскри (яскраво сяючого, розгалуженого і вигнутого) передує утворення стримера — сильно іонізованого провідного каналу, що виникає з окремих потоків електронів.
Це відбувається в такий б. При досить високій напруженості електричного поля вільний електрон встигає прискоритися до енергії, достатньої для іонізації атомів, якщо вони зустрічаються електронові на шляху, меншому за довжину його вільного пробігу. У результаті з'являються лавини електронів та іонізованих атомів. Ці лавини, наздоганяючи одна одну, утворюють провідні містки зі стримерів, уздовж яких і проходять великі кількості електронів, що утворюють канали іскрового розряду.
Свічення газу при іскровому розряді відбувається за рахунок виділення великої кількості енергії й нагрівання газу в іскровому проміжку до дуже високої температури (близько 104 К). Нагрівання газу відбувається швидко, тому різко зростає і тиск газу, що призводить до виникнення ударних хвиль. Це є причиною появи різних звукових ефектів при іскровому розряді: від неголосного потріскування в слабких розрядах до гуркотів грому при спалахах блискавки. Слід зауважити, що блискавка — це також іскровий розряд, що виникає або між двома грозовими хмарами, або між хмарою та землею.
Іскровий розряд широко застосовується як у техніці (запалення горючої суміші у двигунах внутрішнього згоряння, іскрові розрядники для запобігання перенапруження ліній електропередачі), так і на виробництві (електроіскрова точна обробка металів). Крім того, він використовується в спектральному аналізі для реєстрації заряджених частинок.