М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
марина4442
марина4442
09.12.2020 02:27 •  Физика

Cколько бензина расходует автомобильный мотор при разгоне автомобиля массой 1 т из состояния покоя до скорости 108 км/ч, если кпд двигателя 40%? при расчётах потерями энергии на преодоление действия сил трения и сопротивления воздуха пренебречь. удельная теплота сгорания бензина равна 45 000 кдж/кг.

👇
Ответ:
HelpIVadim
HelpIVadim
09.12.2020

Международные единицы СИ:

кг = \text{kg}м/с = \dfrac{\text{m}}{\text{s}}Дж/кг = \dfrac{\text{J}}{\text{kg}}Н = \text{N}

Дано:

m_{1} = 10^{3} \ \text{kg}

v_{0} = 0

v = 30 \ \dfrac{\text{m}}{\text{s}}

\eta = 0,4

q = 45 \ \cdotp 10^{6} \ \dfrac{\text{J}}{\text{kg}}

===============================

Найти: m_{2} - ?

===============================

Решение. КПД двигателя рассчитывается как отношение полезной работы к полной (затраченной) работе:

\eta = \dfrac{A_{_{\Pi}}}{A_{3}}

Тут полезной работой считается разгон автомобиля из состояния покоя, то есть полезная работа равна изменению кинетической энергии:

A_{_{\Pi}} = \Delta W_{_{\text{K}}} = W_{_{\text{K}}} - W_{_{\text{K}}0} = \dfrac{m_{1}v^{2}}{2} - \dfrac{m_{1}v_{0}^{2}}{2} = \dfrac{m_{1}v^{2}}{2}

Затраченная работа равна затрате топлива бензина на разгон:

A_{3} = qm_{2}

Следовательно, КПД двигателя равен:

\eta = \dfrac{\dfrac{m_{1}v^{2}}{2}}{qm_{2}} = \dfrac{m_{1}v^{2}}{2qm_{2}}

Отсюда, затраченная масса бензина равна:

\boxed{m_{2} = \dfrac{m_{1}v^{2}}{2q\eta}}

Определим значение искомой величины:

[m_{2}] = \dfrac{\text{kg} \ \cdotp \bigg(\dfrac{\text{m}}{\text{s}}\bigg)^{2}}{\dfrac{\text{J}}{\text{kg}}} = \dfrac{\text{kg}^{2} \ \cdotp \text{m}^{2}}{\text{s}^{2} \ \cdotp \text{\text{N}} \ \cdotp \text{m}} = \dfrac{\text{kg}^{2} \ \cdotp \text{m} \ \cdotp \text{s}^{2}}{\text{s}^{2} \ \cdotp \text{kg} \ \cdotp \text{m}} = \text{kg}

m_{2} = \dfrac{10^{3} \ \cdotp 30^{2}}{2 \ \cdotp 45 \ \cdotp 10^{6} \ \cdotp 0,4} = \dfrac{900}{36 \ \cdotp 10^{3}} = \dfrac{25}{10^{3}} = \dfrac{1}{40} = 0,025 \ \text{kg} = 25 \ \text{g}

===============================

ответ: m_{2} = 25 \ \text{g}

4,6(69 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
karinkaloseva2003
karinkaloseva2003
09.12.2020

Снизу

Объяснение:

Механічні коливання – це такий рух , під час якого положення і швидкість руху тіла точно або приблизно повторюються через певні інтервали часу. Під дією вітра коливаються навіть висотні будинки і високовольтні лінії електропередач, здійснює коливання маятник заведеного годинника, автомобіль на ресорах під час руху. Землетруси - це коливання земної кори, припливи і відливи – коливання рівня води морів та океанів замовленні притяганням Місяця, биття пульсу – результат періодичних скорочень серцевих м’язів людини.                         Період коливань – це найменший інтервал часу, через який певний етап руху тіла повністю повторюється.              Щоб визначити період треба за час t підрахувати кількість N повних коливань та скористатися формулою:               Частота коливань – число коливань, виконаних за одиницею часу.                  Частота й період коливань пов’язані обернено пропорційною залежністю, тому:                                                    де T – період коливань; v – частота коливань.                 Одиницею частоти в CI є один Герц ( 1 Гц). 1 Гц - , названа одиниця та на честь відомого німецького фізика Генріха Герца(1857-1894).                  Якщо частота коливань v= 1Гц, то це означає, що відбувається одне коливання за секунду.

4,8(9 оценок)
Ответ:

Тема. Дослідження коливань нитяного маятника.

Мета: визначити амплітуду і період коливань нитяного маятника; переконатися на досліді, що період коливань маятника не залежить від амплітуди його коливань і маси тягарця, проте залежить від довжини нитки.

Обладнання: дві невеличкі важкі кульки відомих мас; дві міцні нерозтяжні нитки завдовжки 1,05-1,1 м; лінійка (мірна стрічка); штатив із муфтою та кільцем; секундомір.

1. Установіть на краю стола штатив. Біля його верхнього кінця закріпіть за до муфти кільце й підвісьте до нього одну з кульок на нитці так, щоб довжина одержаного маятника становила 1 м. Пересуваючи муфту вздовж штатива, установіть її на такій висоті, щоб кулька була на відстані 3-5 см від розташованої на підлозі лінійки (див. рисунок).

2. Дослідіть залежність періоду коливань маятника від його амплітуди. Для цього:

1) відхиливши маятник на відстань 2-3 см від положення рівноваги і відпустивши, виміряйте час, за який маятник виконає 20 коливань; визначте період коливань;

2) повторіть дослід, збільшивши амплітуду коливань до 5-6 см;

3) результати вимірювань та обчислень занесіть до табл. 1.

Таблиця 1

Номер

досліду

Довжина нитки і, м

Амплітуда коливань А, м

Число коливань N

Час коливань і, с

Період коливань Т, с

1

1

2

1

3. Дослідіть залежність періоду коливань маятника від його маси. Для цього:

1) перенесіть із табл. 1 до табл. 2 результати досліду № 1;

2) повторіть дослід для другого маятника (іншої маси); амплітуда коливань має становити 2-3 см. Зверніть увагу: довжини першого та другого маятників мають бути однаковими.

3) результати вимірювань і обчислень занесіть до табл. 2.

Таблиця 2

Номер

досліду

Довжина нитки і, м

Маса кульки т, кг

Число коливань N

Час коливань і, с

Період коливань Т, с

1

1

3

1

4. Дослідіть залежність періоду коливань маятника від його довжини. Для цього:

1) перенесіть із табл. 1 до табл. 3 результати досліду № 1;

2) повторіть дослід, зменшивши довжину першого маятника до 25 см; амплітуда коливань має становити 2-3 см;

3) результати вимірювань і обчислень занесіть до табл. 3.

Таблиця 3

Номер

досліду

Довжина нитки і, м

Число коливань N

Час коливань і, с

Період

коливань Т, с

1

1

4

0,25

Аналіз експерименту та його результатів

Проаналізувавши результати, зробіть висновок, у якому зазначте: 1) які величини ви навчилися вимірювати; 2) які чинники вплинули на точність одержаних результатів; 3) чи залежить період коливань маятника від амплітуди коливань, маси тягарця, довжини маятника.

4,4(26 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Физика
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ