Объяснение:
Висо́тна по́ясність, або висотна зональність — закономірна зміна природних комплексів у горах, зумовлена насамперед зміною кліматичних умов з висотою.
Висотна поясність пояснюється зміною клімату з висотою: на 1 км підйому температура повітря знижується в середньому на 6 градусів Цельсія, зменшується тиск повітря, його запиленість, зростає інтенсивність сонячної радіації, до висоти 2—3 км збільшується хмарність і кількість опадів. Повний спектр кліматичних зон висотної поясності можна гати в крупних гірських масивах екваторіальних і тропічних широт (Анди, Гімалаї).
З висотною поясністю пов'язане явище вертикальної зональності рослинності — це зміна зон рослинності, пов'язана із змінами клімату і ґрунтів залежно від висоти над рівнем моря. Так, в аридних зонах пустельна рослинність при підйомі в гори послідовно змінюється зонами (поясами) степів, лісів, субальпійських і альпійських лук, високогірних тундр і одвічних снігів. Закон вертикальної зональності рослинності відкрито Одуїном і Мільн-Едвардсом (1832).
Береговые пустыни образуются на тропических широтах под действием холодных океанических течений, вызывающих термическую инверсию (стоячий слой холодного воздуха под слоем горячего воздуха), препятствующую образованию дождевых туч. Примером таких пустынь служат пустыня Атакама, расположенная на западном побережье Южной Америки, самая засушливая пустыня в мире, и южноафриканская пустыня Намиб, находящаяся прямо на побережье. На фотографии внизу запечатлен Берег скелетов в Намибии.