Відповідь:
Пояснення:
В Україні виділяють три нафтогазоносні регіони: Східний, Західний та Південний.
Східний нафтогазоносний регіон Редагувати
Східний регіон утворився на Дніпровсько-Донецькій нафтогазоносній області і наразі є найпродуктивнішим за обсягами видобутку вуглеводнів в Україні. Він має близько 85% запасів природного газу та близько 61% видобувних запасів нафти України[11]. Географічно розташований в межах Чернігівської, Сумської, Полтавської, Дніпропетровської, Харківської, Луганської та частково Донецької області.
Західний нафтогазоносний регіон Редагувати
Західний регіон включає в себе Передкарпатську, Карпатську, Волино-Подільську нафтогазоносні та Закарпатську газоносну область. Географічно розміщується у Волинській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областях.
Південний нафтогазоносний регіон Редагувати
Південний регіон утворюють Переддобрудзька, Причорноморсько-Кримська, Індоло-Кубанська та Азовсько-Березанська нафтогазоносні області. Географічно розташований в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій і частково Донецькій області, а також у Криму.
На території України розвивається на базі родовищ Передкарпатської нафтогазоносної області, Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної області та Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції.
Основний вугільний басейн України — Донецький. Значна частина вугілля залягає у Львівсько-Волинському кам'яновугільному та Дніпровському буровугільному басейнах. Освоюються нові вугільні райони — Західний Донбас (Дніпропетровська область) і Південний Донбас (між Донецьком і Маріуполем).
Бәлкім, бұл сұраққа сен де жауап іздеп жүрген шығарсың? Шынында да, таңқаларлық нәрсе ғой: бір жерлерде шетсіз-шексіз керіліп дала жатыр, ал енді бір жерлерде өркеш-өркеш таулар тұр. Неге бұлай?
Бәрінің сыры - жер қыртысында. Ол ешуақытта да тыныш жатпайды: кейде дір-дір сілкініп, бетіндегінің бәрін бір шайқап өтеді; кейде төмен ойысып, ал кейде қатпар-қатпар жиырыла қалады. Тау мен дала да, ойпат пен төбе де жер қыртысының осындай қозғалыстары нәтижесінде пайда болады. Түсінген жоқсың ба? Онда қолыңа орамал ал да, теп-тегіс жайылған алаканыңның үстіне төсе... Алдымен келісіп алайық, орамал - бұл жер қыртысы. Енді оның астындағы саусақтарыңды қимылдатып байқашы, жайлап бүгіп көр, әне «жер қыртысы» бірден қозғалысқа келді: жиырыла бастады, бедерлене түсті. Көз алдыңда «таулар» тұлғаланып, олардын арасынан «сайлар» пайда болды.
1.Водная оболочка земли.
2.Общий объём воды на планете — около 1,39 млрд км3
Масса гидросферы — примерно 1461021 кг.
Океаны,Ледники, Континентальные водоёмы и подземные воды
3.Большая часть
4.Моря и океаны занимают
71 % . Суммарная площадь всех внутренних водоемов суши составляет 3 % . На долю ледников приходится 1,6 %,. Объем Мирового океана составляет 0,1 % объема земного шара, толщина 0,03 % земного диаметра.
5.Гидросфера - Вся вода нашей планеты,она влияет на каждого и важна для:Растений,животных,людей,промышлености.
Объяснение: