В высокоразвитых странах молочное животноводство ведется на интенсивной основе (большое внимание уделяется мелиорации, удобрению и обустройству естественных кормовых угодий, племенному отбору высокопродуктивных пород, механизации наиболее трудоемких работ и т. п.), в результате чего достигнуты высокие показатели продуктивности молочного скота (удои коров, жирность молока). В США, Дании, Нидерландах, Швеции надой молока с одной коровы превышает 6 тыс. кг., в Японии — 5 тыс. кг. В то время как в России этот показатель составляет 2,8 тыс. кг, Аргентине — 2,6 тыс. кг, Китае — 1,6, Монголии — 0,35. В развивающихся странах молочное животноводство не получило большого развития и в основном сосредоточено в пригородных зонах.
Ежегодно в мире производится около 500 млн т коровьего молока, или менее 100 кг на одного человека. Лидеры – США, Индия, Россия, Германия, Франция. По производству молока на душу населения лидируют Новая Зеландия (2400 кг), Ирландия (1500 кг), Нидерланды (900), Белоруссия (700), Дания (500), Франция (490), Германия (450). Эти же страны в большом количестве производят и экспортируют молочные продукты (масло, сыры, сгущенное молоко и пр.). Россия, объем душевого производства молока которой составляет 300 кг, является крупным производителем (животного масла, сыра и пр.) и одновременно импортером молочных продуктов.
Мясное животноводство
Мясной рогатый скот менее прихотлив и может выкармливаться на естественных пастбищах степного типа. Степные области умеренного пояса сосредоточивают большую часть поголовья скота, выращиваемого на мясо.
Значительным поголовьем крупного рогатого скота располагают Индия, где его убой ограничен из-за религиозных запретов, Бразилия, Китай, США, Аргентина, Эфиопия, Судан, Мексика, Россия, Австралия и другие страны.
На крупный рогатый скот приходится около 30% мирового производства мяса. Главные производители и поставщики на мировой рынок говядины — Австралия, Бразилия, Нидерланды, Канада, США, Аргентина.
Овцеводство, как наименее прихотливый к природным условиям и кормовой базе вид животноводства, имеет обширную географию, но наибольшее развитие получило в странах, где сухие степи, полупустыни и горные районы занимают обширные территории. Крупными размерами поголовья овец располагают Австралия (130 млн голов), Китай (120 млн голов), Новая Зеландия, Индия, Турция, Казахстан, Россия, Монголия, Аргентина, Уругвай. Эти же страны лидируют по производству баранины и шерсти. Главные экспортеры баранины и шерсти — Австралия, Новая Зеландия, Аргентина.
анія. Великий Бар'єрний риф
§ 18. Океанія
Як поділяють острови за походженням?
Океанією називають сукупність островів у центральній і південно-західній частині Тихого океану. Тут налічується близько 10 000 островів загальною площею 1,3 млн км кв. Проте вся територія, по якій розкидані острови, становить 60 млн км кв. Це свідчить про те, що розміри більшості островів Океанії невеликі, а самі вони дуже віддалені один від одного.
Найбільші з островів — материкові, оскільки являють собою залишки давнього материка — Пангеї. Це — Нова Гвінея, острови Нової Зеландії.
Знайдіть їх на карті
Разом їх площа становить близько 1/3 площі островів Тихого океану.
Багато тут також вулканічних островів, які виникли внаслідок неодноразових вивержень підводних вулканів (мал.41). Такі острови помітні здалеку своїми великими вулканічними конусами, які іноді досягають кількох кілометрів заввишки. Так, на Гавайських островах вершина вулкана Мауна-Кеа підноситься над рівнем океану на 4 205 м. Висота ж його від підошви на дні океану до вершини перевищує 9 700 м.
Гавайські острови
Мал. 41. Гавайські острови
У теплих водах екваторіального і тропічного поясів Тихого океану на глибині не більш як 50 м підводні гори населяють коралові поліпи — безхребетні дрібні морські тварини. Відмираючи, корали залишають свої міцні вапнякові скелети, що, накопичуючись, утворюють коралові острови. Неподалік від східного узбережжя Австралії розташована найбільша коралова споруда — Великий Бар'єрний риф (мал.42).
Великий Бар'єрний риф
Мал. 42. Великий Бар'єрний риф
Довжина Великого Бар'єрного рифу становить 2 300 км, а ширина — до 150 км. Потужна (1000-1200 м) товща вапняків, що піднімається з дна океану, формувалася впродовж кількох мільйонів років. Живі корали — це лише верхня частина рифу. Вона занурена під воду і оголюється тільки під час відпливів. Корали бурхливо розростаються та утворюють справжнє диво. Тут знаходять притулок молюски, різнобарвні водорості, різноманітні риби (мал.43).
Коралова риба
Мал. 43. Коралова риба
Коралові споруди дуже вразливі. Сонце, вітер і хвилі постійно їх руйнують. Та найбільше збитків завдають кораловим колоніям хижі морські зірки, які ними живляться.
Коралові острови невисокі, мають плоску поверхню. Найчастіше — це атоли — коралові острови, що виникають на вершинах згаслих підводних вулканів, утворюючи кільце з мілководною лагуною всередині. В Океанії сотні атолів, окремі з яких об'єднуються в справжні архіпелаги. Підносячись над рівнем океану всього на 3 4 м, атоли помітні здалеку зеленню кокосових пальм, що ростуть немовби з води (мал.44).
Атол
Мал. 44. Атол
Рельєф значно впливає на умови зволоження островів Океанії. На навітряних гірських схилах материкових і вулканічних островів упродовж року випадає понад 10 000 мм опадів. Так, Гавайські острови є одним
Объяснение:
конечно! я была в демонстрации, когда мне было 18 лет. на мой взгляд что все люди должны обязательно быть в демонстрации.
надеюсь так! 2 предложение (да? )