ответ:
в рельефе северной америки возвышенные равнины. центральное место занимают великие и центральные равнины, и лаврентийская возвышенность. вдоль всего западного края протянулись кордильеры. окаймляет материк неширокая полоса низменностей, самые большие из них находятся на юге и юго-востоке материка, это мисисипская и приатлантическая низменности. на востоке расположены старые горы аппалачи. часто рельеф северной америки характеризуют как «каскадный» или «ступенчатый». если посмотреть на карту, то мы действительно можем заметить как рельеф от кордильер на западе большими «ступенями» в виде великих и центральных равнин понижается к низменностям у юго-восточных берегов.
ответ:
нема такого
объяснение:
більшість районів харківської області було утворено постановою вуцвк від 5 березня 1923 р. "про адміністративно-територіальний устрій харківської області". всі ці райони, а саме
богодухівський
краснокутський
іївський район
барвінківський район
борівський район
ізюмський район
волосько-іївський
дворічанський
куп'янський
богодухівський
великописарський
валківський
вовчанський
дергачівський
зміївський
золочівський
коломацький
краснокутський
печенізький
сіннянський
харківський
чугуївський
є найдавнішими, адже решта 4 райони утворені після 1923 року.
Объяснение:
Цікаві факти про озеро Атабаска
Ось кілька найважливіших відомостей про канадському водоймі:
1. Площа озера Атабаска становить 7,935 тис. кв. км.
2. Протяжність його берегової лінії досягає 2140 км; за розмірами озеро Атабська займає 8 місце серед канадських озер.
3. Водойма витягнутий зі сходу на захід у формі півмісяця, при цьому в західній частині озеро досить мілководне, а в східній досягає глибини до 60 м.
4. Північні береги мають скелястий рельєф, в той час як південна сторона рівнинна.
5. Атабаска має льодовиково-тектонічне походження, і разом з великим Невільницьким і ведмежим озерами є частиною льодовикового водоймища Макконелл.
6. На заході в озеро впадає річка Атабаска і витікає Невільницька; живлення озера Атабаска походить саме від річок.
Флора і фауна
Рослинність уздовж берегів озера Атабаска досить різноманітна, але переважно хвойна – ялиці, ялини, модрини, сосни, а також ялівець.
Тваринний світ представлений лісовими мешканцями-бізонами, ведмедями, лосями, вовками, оленями, риссю, дикобразом, куницями і бобрами. Тут мешкають Лебеді, журавлі, гуси і качки.
З середини 20-х рр. XX століття на Атабаске організували рибний промисел. Більшу частину улову складають форель, судак, окунь, минь, Північна щука і арктичний Голець. У 1961 році в озері Атабаска виловили форель з рекордною вагою в 46,3 кг.
Піщані дюни
Однією з найдивовижніших особливостей озера Атабаска є наявність тут піщаних дюн. Розташовуються вони біля південного берега водойми. Протяжність дюн становить понад 100 км в довжину, а у висоту вони можуть досягати 30 м.з 1992 року піщані дюни озера Атабаска були включені до складу Державної природоохоронної зони. Вона називається Парк піщаних Дюн Атабаска і відноситься до Саскачевану.