Ко́рисні копа́лини України — корисні копалини в межах України.
Україна належить до провідних мінерально-сировинних держав світу. Поєднання різновікових (від архею до кайнозою) структурних елементів, що сформувалися внаслідок впливу всіх властивих становленню земної кори процесів, зумовило широкий діапазон корисних копалин, що становлять мінерально-сировинну базу країни. На початок XXI ст. Україна, яка займала всього 0,4 % земної суші і де проживало 0,8 % населення планети, мала в своїх надрах 5 % мінерально-сировинного потенціалу світу[1][2][3].
Станом на 1 січня 2019 р. в Україні налічувалося 2233 родовища горючих корисних копалин, 147 — рудних, 4676 — нерудних, 1705 родовищ підземних вод, лікувальних грязей та ропи[4].
В Україні у значних обсягах видобувалося кам'яне вугілля (2 % світового видобутку), залізні та марганцеві руди (4 % та 10 % відповідно), графіт (4 %), каолін (18 %), уранові (2 %), титанові, цирконієві руди, германій, нерудна металургійна сировина, сировина для виробництва будівельних матеріалів та ін.
На час проголошення Україною незалежності мінерально-сировинний комплекс забезпечував близько чверті валового національного продукту, із видобуванням та використанням корисних копалин було пов'язано близько половини промислового потенціалу країни та до 20 % її трудових ресурсів.
Від реалізації мінерально-сировинної продукції (у першу чергу, чорних металів та виробів із них) Україна отримувала близько третини експортного виторгу.
Однак у 90-х роках XX-го ст. внаслідок скорочення обсягів геологорозвідувальних робіт (утричі—вчетверо) приріст розвіданих запасів більшості важливих корисних копалин перестав компенсувати їх видобуток.
Вартість розвіданих запасів на початок XXI ст. становила 150—200 тис. доларів США на душу населення[5].
1. Географические открытия стали толчком для образования целостного взгляда на всю планету. Оставив в так званный "перевал", географическая наука стала более строгой. С тех пор начал создаваться планетарный взгляд на процессы, что происходят на Земле и в окружающем космосе. География как наука и мировая географическая картина - это и есть научные проблемы. Эти понятия относятся непосредственно к философии и естествознанию. География имеет очень широкое содержание. "Географическая картина мира" - это стойкая системно-структурная ячейка, что включает в себя все географические элементы, без которых данной науки не существует.
2. 1 точное местоположение объектов различной природы,
2 изучение взаимодействия человека с природной средой,
3районирование, предполагающее выделение участков земной поверхности, которые по своим природным или экономическим особенностям отличаются от окружающей территории.
4выявление закономерностей размещения всего сущего на земле.
3.Географический прогноз - научно обоснованное суждение о состоянии и тенденциях развития природных и природно хозяйственных систем в будущем (прогнозы могут быть отраслевыми и комплексными, а по территориальному охвату – глобальными, региональными и локальными.